Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пімсти смерть великих лицарів

Богдан Хмельницький

?

Колегія

Розмір зображення: 800:600 піксел

Колегія єзуїтів 1723 р. [Пам’ятники архітектури УРСР, що перебувають під державною охороною: список. – К.: Держбудвидав, 1956 р., с. 51].

Колегія єзуїтів [Постанова Ради міністрів УРСР “Про впорядкування справи обліку та охорони пам’ятників архітектури на території Української РСР” № 970 від 24.08.1963 р.].

Колегія єзуїтів 17 ст., 1723 р. [Державний реєстр національного культурного надбання: пам’ятки містобудування і архітектури України (проект). – Пам’ятки України, 1999 р., № 2-3].

В 1741 р. чеський маляр-єзуїт Себастьян Бах намалював три образи для конгрегації єзуїтів:

1. Розп’яття із зображенням учнів конгрегаційної школи;

2. Символічний образ, у верхній частині якого над хмарами дві групи учнів, що побожно дивляться на хрест і на постать божої матері, на які їм вказують два ангели; у нижній частині картини зображена велика група таких самих учнів в оточенні демонів та людських скелетів перед розкритою пащею пекла, там же була і постать смерті;

3. Образ ангелів Михаїла, Гавриїла та Рафаїла. В руках ці ангели мали відповідно до іконографічних приписів атрибути: меч, лілію та рожу – в одній руці, в другій – щити із зображенням Христа, богородиці, св.Йосифа. Навколо цих основних фігур зображені малі постаті ангелів з різними істиніями: хрестом, шоломом, мечем. Внизу – велика група конгрегаційних школярів, які дивляться на ангелів у хмарах [Жолтовський П.М. Художнє життя на Україні в 16 – 18 ст. – К.: 1983 р., с. 114].

В 1735 р. львівський маляр Олександр уклав угоду з кляштором на відновлення образів на дверях конгрегаційного приміщення та намалював образ св.Іоана [Жолтовський П.М. Художнє життя на Україні в 16 – 18 ст. – К.: 1983 р., с. 150].

У 1948–1952 роках перебудована за проектом Генріха Швецького-Вінецького. Головний фасад влаштовано зі сторони просп. Свободи.