Вітраж сходової клітки
Вул. Акад. І.Павлова, 9
1913-1914 pp., архіт. А.Корнблюхт
Класичний вітраж, репрезентативний
Свинцеве обрамлення, моліроване і декоративне скло. 38: 206, 38: 146, 38: 177 см
Вітражне полотно складається з трьох аркоподібних сегментів, кожен з яких декорує окремий віконний отвір. Вітражі-сегменти розташовані в ряд і розділені широкими простінками, однак вони об’єднані єдиним композиційним рисунком. У центрі вітражного полотна (у верхній половині середнього сегмента) розташований лавровий вінок, від якого на два боки відходять лаврові гірлянди. Вінок і гірлянди підчеплені до горизонтальної дуги, яка перетинає всі три сегменти полотна і на краях завершується геомет-ризованою волютою, від якої донизу звисає гірлянда з лаврового листя. Дві тонкі смуги, червона і жовта, взаємодублюючи рух, замикають композицію, то рухаючись поруч, то розходячись, утворюючи додаткові декоративні елементи у вигляді геометризованих волют, плетінок, прямокутних зламів. Композиція симетрична до вертикальної осі, що проходить по центру середнього сегмента, отже рисунок бокових сегментів є віддзеркаленням один одного. Вінок зібраний зі шматків смарагдового і зеленого скла. Тло – нейтральне, зібране з прямокутних модулів молірованого скла.
Примітка. Фрагменти вітражів збереглися на всіх поверхах сходової клітки кам’яниці. У 1912-1914 pp. у будинку мешкав історик І.Крип’якевич.
Література. Державний архів Львівської області, ф. 2, оп. 2, спр. 2263, арк. 4, 20, 33, 42, 48.
Джерело: Грималюк Р. Вітражі Львова кінця XIX – початку XX століття. – Льв.: 2004 р., с. 200.
Групу вітражних полотен, в яких стилізовані елементи органічно поєднуються з геометричними деталями та ритмом графічних ліній, яскраво репрезентують вітражі будинку № 77 на вул. І.Франка (1906-1908 pp., арх. Тадеуш Обмінський; реконструкція 1928 р.) [Державний архів Львівської області, ф.2, оп.2, спр.3130, арк.3; ф.2, оп. 3, спр.923, арк.33, 64], будинку № 18 на вул. І.Огієнка (1909 р., арх. Зигмунт Кендзерський) [Державний архів Львівської області, ф.2, оп.1, спр. 6019, арк. 64 – 67] та будинку № 9 на вул. Акад. Павлова (1913-1914 pp., арх. Адольф Корнблюхт) [Державний архів Львівської області, ф.2, оп.2, спр. 2263, арк.4, 20, 33, 42, 48]. Останні з перелічених вітражів значною мірою знищені, однак, незважаючи на це, маємо можливість повністю реконструювати рисунок композиційної схеми засклень, оскільки вітражами декоровано всі поверхи сходової клітки будинку № 9 і кожен поверх освітлений каскадом трьох кольорових вікон, на яких в більшій чи меншій кількості збереглися фрагменти вітража.
Відтворити рисунок можна ше й тому, що композиція вітражів будинку на вул. Акад. Павлова схожа з композицією кольорових засклень вікон будинку на вул. І.Огієнка, і ймовірно, шо останні були взірцем для виконання вищезгаданих вітражних полотен. Порівнюючи схеми вітражів в обох будівлях, бачимо, що вони вирізняються простотою і вдало знайденими співвідношеннями об’ємів. Основним елементом композиції традиційно є вінок з лаврового листя, декорований у верхній частині стрічкою, від якої на два боки відходять лаврові гірлянди, підчеплені посередині до геоме-тризованої волюти, і вільно звисають униз, сягаючи краю вітражного полотна. Вінок підтримує горизонтальна дуга, творена двома лініями свинцевої спайки, саме графічна лінія виступає єдиним й ефектним засобом пластичного вирішення обох композицій.
Дві смуги, дублюючи рух одна одної, ледь змішені, окон-турюють вітражне полотно, то рухаючись поруч, то розходячись, утворюючи додаткові декоративні елементи у вигляді волют, прямокутних зламів, геометризованої плетінки у кутках композицій. Таким чином, у декоративному ладі вітражів обох зазначених споруд основну роль відіграють темні графічні лінії свинцевої спайки, їх орнаментальний ритм, шо є особливістю цих вітражних засклень. Нейтральне тло, зібране з прямокутних модулів молірованого скла, служить канвою для розгортання композити, підкреслює їх вертикальне спрямування і витонченість.
Джерело: Грималюк Р. Вітражі Львова кінця XIX – початку XX століття. – Льв.: 2004 р., с. 125 – 129.