2018 р. Звід пам’яток України
Церква Св. Параскеви (мур.) 1723 р., розташована на головній вулиці села, навпроти костелу св. Анни (XVI ст.).
Церква святої великомучениці Параскеви – парафіяльний православний храм у селищі Луків Турійського району Волинської області України. Церква належить до Турійського благочиння Володимир-Волинської єпархії УПЦ МП.
Церква та дзвіниця є пам’ятками архітектури та містобудування національного значення. Церква святої великомучениці Параскеви побудована на кошти графа Пйотра-Міхала Мьончиньського. Була уніатською, у 1839 р. повернена в православ’я. В 1875 р. перетворена в теплу. З 1875 р. церква була приписана до Успенської церкви Лукова, а до того часу була самостійною.
Ансамбль пам’ятки представляє рідкісний приклад поєднання мурованої споруди в стилі раннього бароко з дерев’яною, виконаною у традиціях народного зодчества. В інтер’єрі церкви святої Параскеви зберігся цікавий зразок наївного народного живопису 18 століття. Це ікона, на якій зображено святого Георгія в лицарському обладунку, але на непропорційно маленькому конику та з зовсім нестрашним змієм під копитами коня. З напису на іконі дізнаємося, що
«сію ікону дал изобразити раб Божій Павел Горбачук из женою своєю Марією за отпущеніє грехов своих и родителей Савви и Юліани. Року Божого 1790 мца сентября».
Церква цегляна, оштукатурена, зального типу. Накрита високим двосхилим дахом, який увінчаний сигнатуркою. Церква святої Параскеви являє тридільну будівлю, що складається з просторої прямокутної нави, перекритої циліндричним склепінням з розпалубками, майже однакової з нею за шириною й висотою півкруглої апсиди та значно нижчого притвору. У західній частині нави два восьмигранні стовпи підтримують хори.
Елементами оздоблення фасадів нефи є пілястри, які підкреслюють її кути і членують площини стін, а також розкріпований над пілястрами багатопрофільний вінцевий карниз. Західний фасад декоровано щедріше: площину високого трикутного щипця, який його завершує, прикрашає композиція з двох профільованих пілястр, об’єднаних карнизом, над яким у центрі вміщено зображення святої Параскеви. Кути щипця акцентовані чотиригранними невисокими обелісками. Цікаво, що трикутний щипець притвору має ідентичне за характером оздоблення, але всі елементи його декору значно меншого розміру.
За останніх роки перекрито дах головного приміщення церкви, облагороджено територію. На даний момент настоятелем церкви св. Параскеви є отець Андрій (Дейнека).
Дзвіниця церкви св. Параскеви 1723 р., розташована на межі церковної ділянки.
Справжнім шедевром дерев’яного народного зодчества є гарна дзвіниця церкви св. Параскеви. Це квадратна в плані, триярусна, досить висока будівля.
Дзвіниця має шатрове завершенням, яке покрите гонтом. Перший ярус утворює опасання на кронштейнах, другий і третій оперезані характерною для народного зодчества дерев’яною аркатурою.
У нижньому рубленому ярусі дзвіниці, вертикально обшитому дошками, розташовується наскрізний прохід на церковне подвір’я. Піддашок великого виносу між першим і другим ярусами підтримують кронштейни. Кожна грань другого ярусу має вигляд чотирипрогонової, а верхнього ярусу – трипрогонової аркади. Перехід від другого до третього ярусу також вирішений у вигляді піддашка. Верхній ярус завершується багатопрофільним карнизом, а увінчується чотиригранним наметом. Як і між’ярусні піддашки, він теж покритий гонтом.
Точно знайдені пропорції, співвідношення між висотами трьох ярусів та їх розмірами в плані, малюнок аркад і профілювання їх стовпчиків свідчать про високий професіоналізм народних майстрів. На прямокутній ділянці також знаходиться житловий будинок і господарські споруди.
Джерела та література:
Анни костьол // Мистецтво України: Енциклопедія. В 5 т. – К., 1995. – С. 62;
Антонюк Я. М. Трагедія руйнації храмів. Волинська область. ХХ століття: історико-краєзнавчий довідник. – Луцьк : Надстир’я, 2014. – 280 с.;
Волинь : фото путівник. – Луцьк : Надстир᾽я, 2014. – 72 с.;
Волинь туристська. Путівник. – Львів, «Каменяр», 1975. – 126 с.;
Годованюк О. М. Монастирі та храми Волинського краю. – К. : Техніка, 2004. – 176 с.;
Історія міст і сіл Української РСР. Волинська область. – К. : Вид-во Акад. наук УРСР, 1970;
Луків (Мацеїв) / Замки та храми України // [];
Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР: (Ил. справ.-каталог). В 4-х т. – К. : Будівельник, 1983 – Т. 2;
Стець М. Храм повернувся в лоно Господнє / М. Стець // Нар. слово. – 2008. – 13 верес. – С. 2;
Турійський р-н. Візитівка. – Луцьк : ВАТ «Вол. Обласна друкарня», 2008. – 16 с.;
Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся : (Краєзн. Словник – від найдавніших часів до 1914 р.). – Т. 2. – Вінніпег, 1986. – 578 с.;
Ярмолюк З. П. Від річки Неретва до озера Сомино. Історико-краєзнавчі нариси. – Луцьк : Волинська обласна друкарня, 2002. – 136 с.
Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. Волинська область. . – К.: 2018 р., с. 417 – 422.