2018 р. Звід пам’яток України
Башта владича (мур.) 13−15 ст., розташована повул. Кафедральна, 1а.
Архітектура Владичої вежі ще лаконічніша. Висота становить 14 м., розмір в плані 8,75х8,50 м. Товщина стін на нижньому ярусі − до 3 м, на верхньому − близько 1 м. Вежа не має оздоблення. З третього ярусу є виходи на бойові майданчики стін. Склепіння над другим ярусом циліндричне. Перемички бійниць з арковим завершенням. Вежа вкрита гонтовим шатровим дахом, над яким височіє на ніжці металева фігура «Кликун».
Владича вежа утримувалася за рахунок владики, який мав у замку свій двір, звідси така назва. Під час останньої реставрації Верхнього замку, завершеної в1977 р. за проектом М. М. Говденко та О. М. Годованюк (Укрпроектреставрація), Владича башта набула нових обрисів: її надбудували та накрили високим дахом. Сьогодні тут розміщується унікальна і єдина виставка дзвонів − «Дзвони Волині, історія та сучасність». Відкрито її у 1985 р.
Наукові співробітники державного історико-культурного заповідника, з великим терпінням, по краплині зібрали колекцію від ХVІІ − поч. ХХ ст.
Вміщає в собі колекція дзвони, між якими найбільша різниця в 345 років.
Справжньою перлиною колекції вважається дзвін 1647 р., адже більшість із дзвонів було перелито на гармати під час козацьких воєн 1648–1654 рр. Тобто він ще пам’ятає самого величного гетьмана Богдана Хмельницького. Та справжня цінність дзвона в тому, що його відлито не заводським способом, а одноосібним майстром − дзвінником з його підмайстрами, за технологією відомою тільки їм. Також до уваги відвідувачів представлені різноманітні службові дзвоники, дзвіночки, бубенці, які тепер можливо побачити як не в музеї, то хіба що у фільмі. Є тут і дзвони з пожежної частини, залізничного вокзалу, пошти, невеличкий шкільний дзвоник та дзвоник з річкової пристані.
Також у Владичій вежі представлена колекція старовинної зброї. Що не залишить байдужими жодного із представників сильної статі. Для любителів скарбів духовних теж знайдеться мила серцю місцина − Музей книги, який з 2005 р. розташовується в будинку колишнього казначейства, в центрі замкового двору. Унікальне книгозібрання − подарунок владики Варфоломія, архієпископа Рівненського і Острозького УПЦ. Тут розміщено видання із Києва, Львова, Чернігова, Вільнюса, Москви, Почаєва, Познані, Нюрнберга. На основі побаченого матеріалу і реальних моделей у музеї можна простежити весь технологічний процес колишнього друкування. Як наочне свідчення до уваги відвідувачів − діюча модель − реконструкція верстата ХV ст., часів першодрукарів Європи. Найстарішому експонату музею 366 років.
Джерела та література:
Гаврилюк О. Реставрація пам’яток архітектури середньовічної Волині в міжвоєнний період / О. Гаврилюк // Науковий вісник Волинського національного університету ім. Лесі Українки. – Луцьк : ВНУ ім. Лесі Українки, 2009. − № 22: історичні науки. – С. 273−279;
Колосок Б. В. Луцьк – пам’ятка архітектури та містобудування : історико-архітектурний нарис / Б. В. Колосок. – Луцьк : ПВД «Твердиня», 2011. – 124 с.;
Колосок Б. В. Луцьк : Архіт.-іст. нарис / Б. В. Колосок, Р. Г. Метельницький. – К. : Будівельник, 1990. – 192 с.;
Луцьк. Замок Любарта / Сам собі Мандрівник // Луцьк (поза замком) / Livejournal // [].
Луцкий замок / Электронная библиотека Украины // [].
Луцьк: (нариси історії міста). – Луцьк, 1959. – 119 с.;
Лесик О. В. Замки та монастирі України. – Львів : Світ, 1993. – 176 с.;
Луцьк стародавній: Пам’ятки Старого міста. – Луцьк : Терези, 2015. – 128 с.;
Памятники архитектуры и градостроительства Украинской ССР. Т. 2. – К., 1985. – С. 53;
Пясецький В. Е. Луцьк. Старе місто. Книга – 1 : історико-краєзнавчі нариси / В. Е. Пясецький. – Луцьк : «Волинські старожитності», 2013. – 336 с.
Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. Волинська область. . – К.: 2018 р., с. 30 – 32.
