2018 р. Звід пам’яток України

Башта в’їздна (Надбрамна) (мур.) кін.13 ст., розташована по вул. Кафедральна, 1а.

Вхід до фортеці, що знаходиться з західного боку будівлі, обладнаний навісним мостом і надбрамною вежею. В наш час вежа приваблює можливістю оглянути неймовірно мальовниче місто Луцьк з висоти пташиного польоту. У вежі зараз експонуються копії давніх картин, гравюр із виглядом замку.

Найстаріша з них − копія ікони першої половини XVIII ст. Тут також висять стародавні карти Волині, помилує око виставка ключів, замів, пляшечок, іграшок.

В’їзна вежа – це п’ятиярусна паралелепіпедна споруда. Висота становить 28 м., розмір в плані 11,9х12,05 м. У південній частині розміщені гвинтові сходи, і сполучались з князівським палацом. Від рогу вежі починається стіна Окольного замку. Унизу вежа підпирається потужними контрфорсами, зведеними на початку XIX ст., які дещо звужуються доверху. Між ними арковий вхід у замок. Над входом розташовані два портали із арковим завершенням. Це колишні входи у замок, колись вони закривались підйомним мостом. Другий ярус вежі має напівциліндричні, а третій та четвертий мали хрещаті склепіння. Лише вони порушують загалом симетричну структуру головного фасаду вежі. У середній частині фасаду виступають квадратні зубці, розташовані над проміжним карнизом. Верхній карниз має аркатурний мотив і оперізує вежу по периметру. Під ним знаходяться два отвори. Аттик має потужні зубці-мерлони ренесансної форми. Задній фасад вежі, який виходить у замковий двір, простішої структури. Центральний прохід готичного завершення. Середні яруси вежі, за винятком верхнього, мають по одному вікну, обрамленому білокам’яними ренесансними лиштвами, а проїзд з дворового фасаду – готичним порталом.

Під час останньої реставрації Верхнього замку, завершеної в 1977 р. за проектом М. М. Говденко та О. М. Годованюк (Укрпроектреставрація), були розчищені первісні зубці головного фасаду Ворітної башти, вимурувані нові на Ворітній та Стировій баштах, відновлені відсутні фрагменти білокам’яних обрамлень вікон, зроблені нові перекриття, поновлені гвинтові сходи. На основі залишків конструктивних елементів стін їх надбудовано, влаштовані дерев’яні криті галереї.

Зазначимо також, що в’їзна вежа цього замку прикрашає зворотній бік однієї з банкнот найгарнішої валюти світу 2008 р. за версією представників комісії з естетики швейцарського Міжнародного Фінансового Банку (IFB).

Джерела та література:

Гаврилюк О. Реставрація пам’яток архітектури середньовічної Волині в міжвоєнний період / О. Гаврилюк // Науковий вісник Волинського національного університету ім. Лесі Українки. – Луцьк : ВНУ ім. Лесі Українки, 2009. − № 22: історичні науки. – С. 273−279;

Колосок Б. В. Луцьк – пам’ятка архітектури та містобудування : історико-архітектурний нарис / Б. В. Колосок. – Луцьк : ПВД «Твердиня», 2011. – 124 с.;

Колосок Б. В. Луцьк : Архіт.-іст. нарис / Б. В. Колосок, Р. Г. Метельницький. – К. : Будівельник, 1990. – 192 с.;

Котис О. Колесо історії. Луцьк / О. Котис // Хроніки Любарта. – 2015. – 24 верес. – С. 15;

Луцьк. Замок Любарта / Сам собі Мандрівник // Луцьк (поза замком) / Livejournal // [].

Луцкий замок / Электронная библиотека Украины // [].

Луцьк: (нариси історії міста). – Луцьк, 1959. – 119 с.;

Лесик О. В. Замки та монастирі України. – Львів : Світ, 1993. – 176 с.;

Луцьк стародавній: Пам’ятки Старого міста. – Луцьк : Терези, 2015. – 128 с.;

Памятники архитектуры и градостроительства Украинской ССР. Т. 2. – К., 1985. – С. 53;

Пясецький В. Е. Луцьк. Старе місто. Книга – 1 : історико-краєзнавчі нариси / В. Е. Пясецький. – Луцьк : «Волинські старожитності», 2013. – 336 с.

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. Волинська область. . – К.: 2018 р., с. 28 – 30.