Палац Браницьких
Палац Браницьких (іст., архіт.) ХVІІІ ст., вул. 1-го Травня, 1.
Палац Браницьких розташований біля давнього городища в Любомлі. Згідно з припущеннями Михайлишина О. Л. зведення палацового корпусу було здійснене в кінці 1770-х − на початку 1780-х рр. У 1768 р. польський король Станіслав ІІ Август Понятовський подарував Любомльське староство польському магнату Францішеку Ксаверію Браницькому за порятунок власного життя. У 1782 році, коли було добудовано палац, Любомльське староство приносило 26 470 золотих річного прибутку. Загальний дохід Ксаверія Браницького становив близько 2 мільйонів золотих.
Власники перетворили палац на цілий комплекс, наповнений колекціями фарфору, зброї та стародруків. Палац Браницьких складався з чотирьох приміщень.
Згідно зі свідченнями директора Любомльського краєзнавчого музею Олександра Остапюка онук Ксаверія Браницького, теж Ксаверій, долучився до листопадового повстання поляків проти Російської імперії у 1830-1831 рр.
Через десять років після цих подій були знайдені документи, які підтверджували участь Браницького у повстанні. У зв’язку з цим, російська влада конфіскувала Любомльське староство. Збереглися відомомсті про те, що перед арештом граф дозволив місцевим жителям упродовж трьох днів брати з палацу все, що захочуть. Але згодом царський уряд змусив виплатити компенсацію за роздане майно.
Від величезного палацу довжиною близько 200 метрів до наших днів зберігся лише один флігель. Приміщення цегляне, двоповерхове, в плані прямокутне. Флігель має коридорну систему з одним слабо виявленим в плані ризалітом і чотирьохколонним тосканським портиком на висоту одного поверху на західному фасаді. Внутрішнє планування – секційне і коридорне з двостороннім розміщенням кімнат.
У південній частині флігелю був ліфт. Поруч розташовувалося приміщення для прислуги, де варили їжу. Виносили блюда зі стравами і піднімали на другий поверх ланцюгами. Ліфт працював до кінця 1950–х рр., доки прикордонники не замурували його, бо на другому поверсі саме біля ліфта знаходилася кімната з секретними документами.
Решту будівель знищили ще до Першої світової війни. Згодом власницею маєтку стала родичка російського письменника Івана Тургенєва, яка пізніше вийшла заміж за італійця Каппіоні. Їхні нащадки жили у Любомлі до 1939 року.
Після приходу радянської влади у будинку розташувався штаб 98-го прикордонного загону. У роки Другої світововї війни була зруйнована північна частина палацового комплексу. На її місці залишився лише фундамент.
Після війни тут знову був штаб загону, який розформували у 1958 р. У 1957 р. було зроблено капітальний ремонт вцілілих приміщень. Потім у палаці Браницького розмістилося професійно-технічне училище.
У перші роки незалежності України поширеною була думка віддати приміщення під музей. Проте нині тут дитяча спортивна школа.Палац Браницьких належить на правах оренди відділу освіти.
Вже за часів незалежної України приміщення для прислуги, яке входило в палацовий комплекс перетворилося на руїни. Покрівля флігеля перебуває в аварійному стані.
За свідченнями Олександра Остапюка, працівники Любомльського краєзнавчого музею вже 40 років намагаються створити музей у палаці Браницьких. Згідно з проектом, у палаці планується створити реставраційну майстерню, розмістити пам’ятки краєзнавчого музею, які знаходяться у сховищах. Для майбутнього музею передбачено нову систему опалення. Справа у тому, що ті грубки, які є в палаці Браницькиху музеї не можна використовувати. Проте їх доцільно залишити як антураж.
Впродовж семи років палац Браницьких належав Любомльському краєзнавчому музею. Проте через фінансові проблеми відділ культури передав будівлю в оренду освітянам. Оскільки палац є пам’яткою національного значення, то для реставрації необхідний дозвіл з Києва. У міністерстві освіти та науки України підтримують ідею перетворення палацу Браницьких на музей, але за кошти місцевого бюджету.
5 мільйонів гривень, які потрібні для реставрації палацу є непідйомною сумою для бюджету Любомля. Спортивна школа лише орендує приміщення і не має права проводити ремонтні роботи. Крім того, проект, який був виготовлений кілька років тому, вже застарів. Потрібен новий проект. Ще однією проблемою є переміщення спортивної школи в іншу будівлю.
Згідно зі свідченням голови Любомльської районної ради Миколи Сушика, міська рада планує побудувати для спортивної школи нове приміщення.
Джерела та література:
Годованюк О. М. Монастирі та храми Волинського краю. – К.: Техніка, 2004. – С. 140-141;
Карліна О. Любомль наприкінці XVІІІ – середини ХІХ ст. / О. Карліна // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Випуск 25. – Луцьк, 2007. – С. 82;
Котис. О. Колесо історії. Палац Браницьких у Любомлі / О. Котис // Волинські новини. – № 43. − 24 листопада 2016 р. – С. 24;
Котис О. Палаци Волині: маєток Браницьких у Любомлі / О. Котис // Хроніки Любарта. – 11 листопада2016 р. – С. 10;
Наумчук С. Палац Браницьких в м. Любомль – під музей! / С. Наумчук // Музейний простір Волині. – 9 грудня 2016 р. ;
Наумчук С. Чи доживе палац Браницьких до круглої дати? // Волинь-нова. – 2016. − № 131.−24 листопада. – С. 4-5;
Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР: Иллюстрированный справочник-каталог. В 4-х томах. – К.: Будівельник, 1985. – С. 94;
Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник – від найдавніших часів до 1914 року. Т. 2. – Вінніпег : Товариство «Волинь», 1986. – С. 55-56.
Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. Волинська область. . – К.: 2018 р., с. 347 – 352.