Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш ворогів твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

Українці в Люблині – давніше і сьогодні

Однією із спільнот, які здавна співтворять багатокультурну мозаїку Люблина, є українці. Протягом багатьох століть ця спільнота існувала в місті над Бистжицею і, хоч не була численною, відігравала важливу роль. Наявність українців у Люблині була природнім наслідком близькості українсько-польського етнічного, а згодом також політичного, кордону. Люблин був також місцем важливих для українського народу історичних подій.

Вже в період середньовіччя існувала в Люблині «руська» громада, а одна із найстарших вулиць міста має назву «Руська». Головним центром життя цієї спільноти була православна церква Преображення Господнього (Спаса), котра наприкінці XIV ст. була вже досить відомою в околиці. Саме з кінця XIV ст., після заключення польсько-литовської унії, почало зростати значення Люблина, збільшувалася також місцева руська громада. Виникало це з ролі, яку відігравав Люблин у польсько-литовській державі: відбувалися тут сойми, знаходився Коронний Трибунал, відтак був він місцем важливим також для руського населення Речі Посполитої.

Зростало також значення місцевої руської громади та православної церкви: наприкінці XVI ст. було створено при ній церковне братство та школа, у якій вчителями були визначні постаті української культури того часу. Членами місцевого братства стали представники визначних руських княжих родів, зокрема князь Костянтин Острозький. Це завдяки їх підтримці місцева спільнота на початку XVII ст. могла спорудити нову, муровану церкву Преображення Господнього, яка збереглася по сьогоднішній час і є цікавим зразком люблинського ренесансу (можна віртуально подивитися цю церкву, яка є зараз кафедральним храмом Люблинсько-Холмської православної єпархії: Невипадковим було посвячення цієї церкви Київським митрополитом Петром (Могилою) в 1633 р. Місцева руська громада, хоч все менш численна, існувала в Люблині також в наступних століттях, коли з кінця XVII ст. люблинська церква стала уніятською, а потім знову повернулася до православ’я.

Нові обставини принесло ХХ ст. У 20-ті роки в Люблині поселилася група українських політичних та військових емігрантів, котрі мусили залишити батьківщину після поразки боротьби за самостійність України. У цей період розгорнули вони в Люблині українське культурне та освітнє життя. Свідченням їхньої присутності є могили та пам’ятник воїнам армії Української Народної Республіки на православному кладовищі при вул. Липовій.

Після другої світової війни Люблин став містом, де досить численно оселювалися українці, переважно родом із Холмщини та Підляшшя. Багатьох з них було депортованих з батьківської землі в рамках акції «Вісла» в 1947 р. Саме в Люблині в період відлиги (1956) було створено один із перших гуртків Українського Суспільно-Культурного Товариства. Люблин став важливим центром життя української громади в Польщі. Діяли тут українські художні ансамблі, місцеве радіомовлення готувало радіопередачі українською мовою.

Нова ситуація створилася на зламі 80-х та 90-х років, після зміни політичної системи в Польщі та здобуття Україною самостійності. Поруч українців – громадян Польщі, з’явилася в Люблині досить числення група громадян незалежної вже України, які перебувають тут довший чи коротший період. Протягом двох останніх десятиліть відбувся розвиток життя української громади Люблина у різних сферах: у галузі культури, освіти, видавничій, художній, організаційній, а також в релігійному житті. Сьогодні українська громада Люблина є досить численною та дуже різноманітною.

Люблин – місця, важливі для української культури і традиції, в центрі міста. Пояснення до карти: 1. Кафедральна православна церква Преображення Господнього Побудована на початку XVII ст. у стилі люблинського ренесансу, посвячена в 1633 р. Київським православним митрополитом Петром (Могилою). Зараз –кафедральний храм православного архиєпископа Люблинського і Холмського. 2. Православне кладовище при вул. Липовій Засноване в першій половині ХІХ ст., знаходяться там могили, зокрема, українських мешканців Люблина, у тому числі колишніх воїнів армії Української Народної Республіки, у 2001 р. там споруджено пам’ятник на їх честь. 3. Парафіяльний храм православної парафії свт. Петра (Могили) в Люблині – церква Воздвиження Чесного Хреста Господнього Храм парафії, що гуртує українську православну спільноту Люблина, як церква української громади діє з 2003 р., з 2006 р. – як парафіяльна. Центр українського православного життя і місце численних культурних і церковних заходів. Поруч –місце по неіснуючому православному і уніятському кладовищу. 4. Каплиця Святої Трійці на Замку На стінах каплиці знаходиться іконопис у візантійсько-руському стилі з XV ст., який є найціннішою мистецькою пам’яткою міста. У колекції Люблинського музею на Замку зберігаються, зокрема, пам’ятки українського народного мистецтва та іконопису. 5. Кільце імені митрополита Петра Могили 6. Колишня домівка Люблинського гуртка Українського Суспільно-Культурного Товариства 7. Кафедра української філології Університету Марії Кюрі-Склодовської в Люблині 8. Європейський колеґіум польських і українських університетів 9. Генеральне консульство України в Люблині 10. Офіс Українського Товариства.

Джерело:

Підготував Іван Парнікоза