Артисти театру оперети (Ф – Ю)

Феона Олексій Миколайович (1879 – 1949) – актор і режисер оперети, заслужений діяч мистецтв РРФСР (з 1940), народний артист Карельської АРСР (з 1943); працював у драматичному театрі В. Коміссаржевської (1905 – 10), актор санкт-петербурзьких опереткових театрів «Буфф» і «Палас» (1911 – 17), актор і режисер Ленінградського театру музичної комедії (1919 – 29; з 1928 – режисер, 1929 – 31 і 1934 – 36 – художній керівник). Одночасно режисер Ленінградського малого оперного театру (1919 – 27). Був художнім керівником Ленінградського обласного театру музичної комедії (1937 – 40), Театру музичної комедії Карельської АРСР (1942 – 45).

У Київському театрі музичної комедії здійснив вистави: «Дочка ринку» Ш. Лекока, «Роз-Марі» Р. Фрімля, «Синя борода» Ж. Оффенбаха, «Останній чардаш» І. Кальмана (постановка і текст; усі – 1937), «Принцеса цирку» і «Сільва» І. Кальмана (обидві – 1940).

1935 – 60 – Хенкін Борис Аркадійович (1898 – 1972) – артист оперети (виступав в амплуа коміка), заслужений артист УРСР (з 1949); актор харківської (з 1917) і київської (1918 – 19) оперети Ф. Валентетті, ростовської оперети Д. Левіна (1919 – 21), інших опереткових колективів України і Росії.

Ролі у Київському театрі музичної комедії: Сотник («Вій», музика М. Вериківського, 1935), Луї-Філіпп («Баядера» І. Кальмана), Драготін («Циганське кохання» Ф. Легара), Зверхсметкін («Як її звуть» Л. Пульвера; всі – 1936), Воляпюк («Сільва» І. Кальмана), Ляріводьєр («Дочка ринку» Ш. Лекока), Малон («Роз-Марі» Р. Фрімля), Граф Кутайсов («Холопка» М. Стрельникова), Голохвастий («За двома зайцями» М. Старицького, музичне оформлення Б. Неймера), Пополані («Синя борода» Ж. Оффенбаха), Булдирін («Останній чардаш» І. Кальмана), Василь Лисенко [«Гарна дівчина» К. Бенца (Бенціановського)], Дон Андреас («Перікола» Ж. Оффенбаха), Макар («Кето і Коте» В. Долідзе; всі – 1937), Нечипір («Весілля в Малинівці» О. Рябова, 1938), Клайд («Блакитна мазурка» Ф. Легара), Ейтль («Підв’язка Борджіа» М. Крауса), Князь («Принцеса цирку» І. Кальмана), Пікадор («Коломбіна» О. Рябова; всі – 1940), Аврам («Взаємне кохання» С. Каца), Папакода («Ніч у Венеції» Й. Штрауса), Мустафа-бей («Бал у Савойї» П. Абрахама; всі – 1941), Професор («Блакитний камінь» О. Рябова, 1942), Сем Уїллоубі («Останній чардаш» І. Кальмана), Кукса («Пошились у дурні» за М. Кропивницьким), Цибуля («Сорочинський ярмарок» за М. Гоголем, – обидва О. Рябова; усі три – 1946), Олендорф, Ентеріх («Бідний студент» К. Міллекера), Явтух («Майська ніч» О. Рябова), Петро Курка («Із-за гори кам’яної» Б. Крижанівського), Торопов («Бузок – черемха» В. Желобинського), Лотерінгі («Боккаччо» Ф. фон Зуппе), Георг Стан («Вільний вітер» І. Дунаєвського), Унгерт («Золоті ключі» К. Данькевича; всі – 1947), Зупан, Карнеро («Циганський барон» Й. Штрауса), Популеску («Маріца» І. Кальмана), Заварін («Неспокійне щастя» Ю. Мілютіна), Черговий («Летюча миша» Й. Штрауса; всі – 1948), Маркіз Сан-Пансе («Повітряний замок» О. Фельцмана), Валеріан («Пісня про щире кохання» В. Рождественського), Зета («Весела вдова» Ф. Легара), Бізон («Серця і долари» О. Сандлера; всі – 1949), Калхас («Прекрасна Єлена» Ж. Оффенбаха), Базінеллі («Граф Люксембург» Ф. Легара), Юхим Гнатович («Чудовий край» О. Рябова), Портьє («Біля голубого Дунаю» А. Лепіна), Кокорєв («Роза вітрів» Б. Мокроусова), Тарас Тарасович («Морський вузол» Є. Жарковського; всі – 1950), Начальник поліції («Лісовий розбійник» К. Міллекера), Скорик («Сватання на Гончарівці» К. Стеценка, за Г. КвіткоюОснов’яненком), Гуга («Женихи» С. Каца), Альфред («Мадемуазель Нітуш» Ф. Ерве), Берестов («Акуліна» Й. Ковнера та М. Адуєва; всі – 1951), Воєвода («Дівочий переполох» Ю. Мілютіна), Страусов («Кращий день її життя» А. Лепіна; обидві – 1952), Акакій Плющихін («Тютюновий капітан» В. Щербачова), Яків Богомолов («Вогники» Ю. Свиридова), Бернардо («Закохана витівниця» О. Рябова, за Лопе де Вегою), Губернатор («Жюстіна де Фавар» Ж. Оффенбаха; всі – 1953), Апп, кінорежисер («Біла акація» І. Дунаєвського, 1958), Жіро («Фраскіта» Ф. Легара, 1959) та ін.

1956 – 80 – Шевцов Дмитро Олександрович (1928 – 96) – актор і режисер оперети, народний артист УРСР (з 1969), заслужений діяч мистецтв ЧССР (з 1972); артист театрів музичної комедії Ставрополя (1945 – 48), Одеси (1948 – 49), Омська, Харкова (1950 – 56).

У Київському театрі оперети працював актором і режисером. Ролі: Міклош («Останній чардаш» І. Кальмана), Яків Наконечников («Біла акація» І. Дунаєвського; обиді – 1958), Яшка («Весілля в Малинівці» О. Рябова), Іполит («Фраскіта» Ф. Легара), Митя, Сер Люціус («Володимирська гірка», «Суперники» В. Лукашова), Іван («Бажаємо щастя» Я. Цегляра), Стецько («Сватання на Гончарівці» К. Стеценка, за Г. Квіткою-Основ’яненком), Герман («Роз-Марі» Р. Фрімля), Адоляр («Блакитна мазурка» Ф. Легара), Смакошвілі («Кого я кохаю?» П. Полякова; всі – 1959), Кузя, Андріан («Альонушка» В. Гомоляки), Бодзаш («Десь на півдні» Е. Кемені), Леопольд, Боні («Сільва» І. Кальмана; всі – 1960), Лю-Сянь («Гість із Відня» Я. Цегляра), участь в ревю-жарті «Всі секрети оперети» (уривки із спектаклів), Стефан, Зупан («Маріца» І. Кальмана), Панас («Чорти смугасті» В. Лукашова), Попандопуло («Весілля в Малинівці» О. Рябова; всі – 1961), Корнішон («Кло-Кло» Ф. Легара), Панательяс («Перікола» Ж. Оффенбаха), Тоні («Принцеса цирку» І. Кальмана), Альоша («Жили три студенти» А. Петрова, О. Чернова), Лосиноостровський («Цирк засвічує вогні» Ю. Мілютіна; всі – 1962), Каленик («Майська ніч» О. Рябова), Лонкайо [«Росіта» («Віва, бородань») В. Лукашова], Франсуа («Фіалка Монмартра» І. Кальмана), Тушканчик («Жіночий монастир» Е. Колмановського; всі – 1963), Тюльпан («Соловей у міліції» В. Гомоляки), Дармограй («Серце балтійця» К. Лістова), Яким («Факір на годину», водевіль за п’єсою В. Диховичного та М. Слободського, музика Л. Розена; всі – 1964), Френк («Квітка Міссісіпі» Д. Керна), Естергазі, Тоні («Маріца», «Містер Ікс» І. Кальмана), Котовський («На світанку» О. Сандлера; всі – 1965), Остап («Дівчина і море» Я. Цегляра), Хіггінс («Моя чарівна леді» Ф. Лоу), Нечипір («Весілля в Малинівці» О. Рябова), Тріпло («Чорний дракон» Д. Модуньйо), Гарольд («Божевільний брат мій» Є. Шатуновського, музика Г. Цабадзе; всі – 1966), Дудкін («Пропала дівчинка» О. Красотова), Андрій Дудка («Голий президент», за Я. Мамонтовим, А. Філіпенка), Гофмайєр («Четверо з вулиці Жанни» О. Сандлера; всі – 1967), Пічем («Тригрошова опера» Б. Брехта, музика К. Вайля), Швейк («Мій бравий солдат» В. Лукашова), Сичов («Полярна зірка» В. Баснера; всі – 1966), Дудник («Було дівчиську двадцять років» А. Ешпая), Перший гангстер («Цілуй мене, Кет!» – мюзикл К. Портера; обидві – 1969), Черговий («Летюча миша» Й. Штрауса), Андрій («Четверо з вулиці Жанни» О. Сандлера), Аскольд («Потрібна героїня» В. Баснера), Ренато («Генуезькі серенади» С. Жданова), Кавалькадос («Поцілунок Чаніти» Ю. Мілютіна), Черевик («Сорочинський ярмарок» О. Рябова, за М. Гоголем; всі – 1970), Непотопний («Вір мені, коханий» В. Баснера, 1971), Хома («Вільний вітер» І. Дунаєвського), Малон («Роз-Марі» Р. Фрімля), Панас («Сто перша дружина султана» А. Філіпенка), Капітан («Дівчина і море» Я. Цегляра), Бережний («Каштани Києва» О. Сандлера; всі – 1972), Сако («Кето і Коте» В. Долідзе, 1973), Расплюєв («Гра» О. Колкера, за мотивами «Весілля Кречинського» О. Сухово-Кобиліна), Попандопуло («Друге весілля в Малинівці» І. Поклада), Рафаїл Томашевич («Гончарський бал» Г. Дусика; всі – 1974), Сапун-Тюфякін («Дівочий переполох» Ю. Мілютіна, 1975), Кардинал («Три мушкетери» М. Дунаєвського), Швандя («Товариш Любов» В. Ільїна, лібрето Ю. Рибчинського; обидві – 1977), Гусятников [«Про що співають дощі» («Пізня серенада») В. Ільїна, Ю. Рибчинського], Цар («Лівша» В. Дмитрієва; обидві – 1978), Кутайсов («Холопка» М. Стрельникова, 1979), Волинець («Суд іде» В. Бистрякова, лібрето Д. Шевцова, 1980) та ін.

Автор лібрето до вистав: «Володимирська гірка» В. Лукашова (1959), «Альонушка» В. Гомоляки (1960), «Чорти смугасті» (1961), [«Росіта» («Віва, бородань»), 1963; «Бравий солдат Швейк», 1968; три останні – В. Лукашова], «Дівчина і море» Я. Цегляра, «Сто перша дружина султана» (за мотивами роману З. Тулуб «Людолови») А. Філіпенка (обидва – 1972), «Я люблю тебе» (за мотивами п’єси В. Розова «У день весілля») Л. Колодуба (1976), «Суд іде» В. Бистрякова, «Серце моє з тобою» І. Поклада (обидва – 1980), «Блаженний острів» – постановка і лібрето Д. Шевцова (1991).

1935 – 1960 – Юровська Ольга Йосипівна (1911 – 77) – опереткова співачка; артистка київської опери (1932 – 34). Примадонна Київського театру музичної комедії, виконавиця головних ролей (з часом перейшла на характерні).

Ролі: Женя Петрова («Як її звуть» Л. Пульвера, М. Адуєва, 1935), Одетта («Баядера» І. Кальмана), Панночка («Вій», за М. Гоголем, текст М. Кропивницького, музика М. Вериківського), Зоріка («Циганське кохання» Ф. Легара), Віолетта Леблан («Холопка» М. Стрельникова; всі – 1936), РозМарі («Роз-Марі» Р. Фрімля), Клерета Анго («Дочка ринку» Ш. Лекока), Сільва («Сільва» І. Кальмана; всі – 1937), Вікторія («Останній чардаш» І. Кальмана), Яринка, Комариха («Весілля в Малинівці» О. Рябова, текст Л. Юхвіда), Людмила Хоменко [«Гарна дівчина» К. Бенца (Бенціановського)], Кето («Кето і Коте» В. Долідзе; всі – 1938), Аніна («Ніч у Венеції» Й. Штрауса), Маруся («Шляхи до щастя» І. Дунаєвського, текст А. Д’Актіля), Теодора («Принцеса цирку» І. Кальмана), Колетта («Коломбіна» О. Рябова), РозаМарія («Підв’язка Борджіа» М. Крауса), Таня («Взаємне кохання» С. Каца; всі – 1940), Нера, жриця («Жриця вогню» В. Валентинова), Мадлен («Бал у Савойї» П. Абрахама; обидві – 1941), Таня, радистка («Бузок – черемха» В. Желобинського), Маріца («Маріца» І. Кальмана), Параска («Сорочинський ярмарок» О. Рябова), Одарка («Вечорниці» – музичне ревю за творами М. Вериківського, М. Леонтовича, П. Ніщинського; всі – 1946), Катя («Одинадцять невідомих» М. Богословського), Лаура («Бідний студент» К. Міллекера), Ілона («Із-за гори кам’яної» Б. Крижанівського), Неллі («Золоті ключі» К. Данькевича; всі – 1947), Перепетуя («Майська ніч» О. Рябова), Наталя («Неспокійне щастя» Ю. Мілютіна), Розалінда («Летюча миша» Й. Штрауса; всі – 1948), Мар’яна («Повітряний замок» О. Фельцмана), Софія («Весілля в Малинівці» О. Рябова), Марієтта («Баядера» І. Кальмана; всі – 1949), Марфа Петрівна («Роза вітрів» Б. Мокроусова), Баронеса Кокозі («Граф Люксембург» Ф. Легара; обидві – 1950), Катерина ІІ («Дочка фельдмаршала» О. Фельцмана), Мати («Москва-Москва» О. Живцова, Я. Мерцальського), Чіпра («Циганський барон» Й. Штрауса), Хівря («Сорочинський ярмарок» О. Рябова, за М. Гоголем; всі – 1951), Зоріна («Акуліна» Й. Ковнера та М. Адуєва), Бухалова («Дівочий переполох» Ю. Мілютіна), Страусова («Кращий день її життя» А. Лепіна; всі – 1952), Мадам Нініш, Свиньїна, бояриня («Тютюновий капітан» В. Щербачова, М. Адуєва), Джихан («Аршин мал алан» У. Гаджибекова), Беліса («Закохана витівниця» О. Рябова, за Лопе де Вегою; всі – 1953), Розалія («Поцілунок Чаніти» Ю. Мілютіна), Ольга Іванівна («Біла акація» І. Дунаєвського; обидві – 1958), Харитина («Бажаємо щастя» Я. Цегляра), Комариха («Весілля в Малинівці» О. Рябова; обидві – 1959).

1940 – 50-і рр. – Юцевич Йосип Федорович (1911 – 74) – художник театру й кіно. Оформлював спектаклі в Київському академічному російському драматичному театрі ім. Лесі Українки, кінострічки на Одеській та Київській кіностудіях художніх фільмів.

Багато років працював художником Київського театру музичної комедії, де оформив вистави: «Холопка» М. Стрельникова (1948), «Повітряний замок» О. Фельцмана (1949), «Права рука» Б. Александрова, М. Матвеєва, «Граф Люксембург» Ф. Легара, «Морський вузол» Є. Жарковського (всі – 1950), «Блакитний гусар» М. Рахманова, «Блакитна фортеця» О. Рябова, Л. Юхвіда, «Сватання на Гончарівці» К. Стеценка, за Г. Квіткою-Основ’яненком, «Женихи» С. Каца (всі – 1951), «Дівочий переполох» Ю. Мілютіна, «Кращий день її життя» А. Лепіна, «Тютюновий капітан» В. Щербачова, М. Адуєва (всі – 1952), «Вогники» Ю. Свиридова (1953), «Поцілунок Чаніти» Ю. Мілютіна, «Біла акація» І. Дунаєвського, «Останній чардаш» І. Кальмана, «Бал у Савойї» П. Абрахама (всі – 1958), «Блакитна мазурка», «Фраскіта» Ф. Легара, «Весна співає» Д. Кабалевського, «Бажаємо щастя» Я. Цегляра, «Роз-Марі» Р. Фрімля, «Кого я кохаю?» П. Полякова (всі – 1959).