2011 р. Звід пам’яток Києва
Тетяна Бажанова
544.5. Будинок Міністерства культури УРСР, 1956 – 58 (архіт.)
Вул. Хрещатик, 28/2. На розі з вул. Прорізною, у складі дугоподібного фронту адміністративної забудови головної вулиці Києва.
Споруджено за проектом, розробленим в Державних архітектурних майстернях Києва арх. В. Созанським на місці великого прибуткового будинку Першого Російського страхового товариства (1902 – 03, арх. В. Городецький), де 24 вересня 1941 стався перший вибух, з якого почалася пожежа Хрещатика.
Восьмиповерховий, цегляний, у плані Г-подібний, з головним входом з боку вул. Прорізної і окремими входами до торговельних приміщень першого поверху з боку Хрещатика. Конструкції – несучі стіни, фундаменти стрічкові, перекриття пласкі залізобетонні, дах вальмовий бляшаний. Система планування коридорна. Основний вузол вертикальних зв’язків складається з ліфту і двомаршових сходів. В оформленні чолових фасадів використано елементи класичної архітектурної спадщини.
Облицьовані світлою керамічною плиткою гладенькі фасадні площини на висоті третього поверху розділено потужним профільованим гуртом. Рівень вінцевого карниза, що спирається на стилізовані модульйони прямокутного абрису, збігається з лінією карнизу суміжного будинку № 24. На тлі світлих площин виділяються облицювання цоколю, класичні лиштви з прямими сандриками прорізів першого поверху й облямування головного входу, зроблені з сіро-рожевого граніту. Всі інші вікна прямокутної форми, позбавлені будь-якого облямування.
Наріжжя будинку підкреслено широкою лопаткою з карнизним завершенням. Трипрогінний портик входу з верхньою терасою, що виступає в бік вул. Прорізної, підноситься до рівня гурту. Складається з двох колон, фланкованих своєрідними антами, в яких по боках прорізано високі аркові отвори. Стрункі колони увінчано стилізованими лотосоподібними капітелями з ехінами, прикрашеними іоніками. Високі шийки колон декоровано пишними квітучими стеблами з закрутами, що нагадують традиційний український орнамент. На капітелі колон спираються високі кубоподібні абаки, які підтримують вінцевий антаблемент портика, що включає гладенький фриз і карниз у вигляді витонченого кіматія. Терасу над портиком огороджено балюстрадою. В глибині портика по центральній осі бічного фасаду розташовано облямовану гранітом двоярусну аркову нішу з головним входом до будинку. В п’ятому поверсі по осі входу влаштовано балкон. Портик спирається на стереобат у вигляді широких сходів, що виходять на три боки.
Вестибюль з гранітною підлогою та інші приміщення позбавлені архітектурного декору. Дворовий цегляний фасад членовано прямокутними прорізами та простим гуртом вище третього поверху.
Разом з будинком на вул. Хрещатик, 30/1 відіграє роль своєрідних пропілей на в’їзді на вул. Прорізну.
Тепер – адміністративний будинок Державного комітету телебачення та радіомовлення України, де міститься також Комітет Національної премії України імені Тараса Шевченка.
Література:
Архів АК «Київпроект», спр. 1229; Хрещатик: Культурологічний путівник. – К., 1997; Шулькевич М. М., Дмитренко Т. Д. Киев. – К., 1978.
Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 1839 – 1840.