1970 р. Українське золотарство
Зроблена Равичем у 1717 р. срібна оправа на євангеліє для Видубицького монастиря (КДІМ, № 4363) відрізняється від попередніх значно вищим мистецьким рівнем. Середник на чільній дошці цієї оправи має овальну форму і обрамований дубовим вінком, на якому чітко викарбувано високим рельєфом на тлі хмар і архітектурного пейзажу розп’яття з пристоячими. Навколо середника – вісім овальних маленьких медальйонів з зображенням знарядь тортур Христових, які підкреслюють драматизм події. Наріжники викарбувані у формі видовжених овалів, на яких вперше замість євангелістів зображені їх емблеми в образі шестикрилих серафимів з головою ангела, бика, орла та лева. Зверху, між наріжниками в овальному медальйоні – постать архістратига Михаїла, який енергійним змахом пробиває списом камінь. Праворуч від нього, на тлі церкви, типової для української архітектури XVII ст., постать ченця в молитовній позі. Між нижніми наріжниками зображено в овалі на баскому коні Георгія Побідоносця, який пронизує списом змія.
Всі клейма пов’язуються в єдине гармонійне ціле довгими виткими паростями аканта, що, плавно переплітаючись, заповнюють весь простір між образами. Зелене тло оксамиту, який видно крізь орнаментальний ажур, в поєднанні з позолоченим сріблом створює великий ефект.
На спідній дошці, у великому овальному середнику, викарбувано високим рельєфом сюжетну композицію, що зображує релігійну легенду «Благовіщення». Довкола овала середника – пишний акантовий прорізний орнамент. По кутах – чотири пуклі з рослинним орнаментом і зірками. Застібки мають вигляд видовжених овальних медальйонів з рельєфними зображеннями архангелів. Корінець оправи поділено на шість частин, орнаментованих гронами соковитих плодів та квітів. Напис свідчить:
«Святое євангеліє сіє съоружися и сребром оковася в Кієве року божого 1716 до обители святого Архаггла Михаила Видубицкой Киевской тщанієм всечест. Ігумена Видубицкого Лаврентія Горки коштом миърским сребра гривенъ 21 и лотов 5 червоніх 13 Fecit Ioannes Ravicz Kijuїx».
Трохи пізніше майстер виготував другу оправу, яка своєю композицією дуже близька до попередньої, міняються лише деякі сюжети в медальйонах (КДІМ, № 448). Крім того, по-іншому трактуються зображення на наріжниках – викарбувані євангелісти з своїми символами. Проте в цій оправі є досить характерна особливість: тло між образами дано не оксамитове, а срібне, з чорненим візерунком (густа трава на дрібненькому малюнку), подібне до емалевого узору на оправі Христофора.
Джерело: Петренко М.З. Українське золотарство 16 – 18 ст. – К.: 1970 р., с. 108 – 109.