Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть не приневолять тебе виявити тайни

Богдан Хмельницький

?

1999 р. Звід пам’яток Києва

Житловий будинок 1912 р., в якому проживали родина Прахових, Ромоданов А. П.

(архіт., іст.).

Вул. Велика Житомирська, 40/2.

На червоній лінії забудови вулиці, на перетині вул. Великої Житомирської і Львівської пл. Будинок зведено в садибі П. Кравцова. П’ятиповерховий, цегляний, Г-подібний у плані, складається з двох різних за протяжністю житлових секцій (планування квартир змінене). Перший поверх було відведено для приміщень громадського призначення, в крилі з боку Львівської пл. – проїзд на подвір’я. Фасади мають асиметричну композицію, заокруглений ріг акцентовано напівсферичною банею та балконом. Входи на сходові клітки підкреслено гранчастими еркерами, вертикалі яких підхоплені невисокими трикутними фронтонами над арками горищних приміщень. Архітектурний декор фасадів виконаний у стилі неокласицизм, для якого характерні глухі вінцеві аттики, карниз великого виносу з мутулами, доричні напівколонки на рівні верхнього ярусу, оформлені пальметами фризи тощо. В єдиному стилістичному ключі витриманий рисунок балконних огорож, який поєднує вертикальні елементи з мотивами вінків і гірлянд.

Типологічно споруда належить до категорії великих прибуткових будинків поч. 20 ст. і становить архітектурно-художню цінність у забудові міста. На першому поверсі з 1913 р. містився кінотеатр «Ліра».

У будинку проживало подружжя Прахових: Прахов Микола Адріанович (1873 – 1957) – художник, мистецтвознавець, педагог, син відомого мистецтвознавця А. Прахова, та його дружина Крюгер-Прахова Анна Августівна (1876 – 1962) – художник, педагог. З 1910-х pp. і до 1920 р. подружжя Прахових викладало в Київському художньому училищі, в 1924 – 33 рр. утримувало художньо-промислову студію. Займали п’ятикімнатну квартиру на третьому поверсі, де в найбільшій кімнаті була майстерня. Тут бували художники В. Васнецов, М. Нестеров та ін.

В 1941 та 1945 – 93 рр. у чотирикімнатній квартирі № 17 на четвертому поверсі проживав Ромоданов Андрій Петрович (1920 – 93) – нейрохірург, акад. АМН СРСР (з 1974), акад. АН України (з 1992) та акад. АМН України (з 1993), заслужений діяч науки УРСР (з 1970), Герой Соціалістичної Праці (1980), лауреат Державної премії УРСР (1978), премії ім. М. Бурденка (1982). В 1942 р. закінчив Київський медичний інститут, з 1946 р. – аспірант. В 1949 – 51 рр. – завідувач організаційно-методичного відділу Київського психоневрологічного інституту, на базі якого в 1950 р. було утворено Київський НДІ нейрохірургії МОЗ УРСР (тепер Інститут нейрохірургії АМН України). 1951 – 64 – заступник директора, в 1964 – 93 рр. – директор цього закладу, який з 1993 р. носить ім’я А. Ромоданова. Автор численних праць: «Meтастатичні пухлини головного мозку» (1973), «Пухлини спинного мозку» (1976), «Гострі порушення мозкового кровообігу» (1980), посібника «Судинна нейрохірургія» (1990) та ін. 1995 на фасаді будинку встановлено гранітну меморіальну дошку з барельєфним портретом А. Ромоданова (ск. О. Скобликов).

Марія Кадомська, Ніна Смирнова, Володимир Хромченков

ЦДІАУ, ф. 725, оп. 1, спр. 34;

Історія Академії наук Української РСР. – К., 1982;

Київ: Історичний огляд. – К., 1982.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 227.