Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину,
якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

1999 р. Звід пам’яток Києва

Марина Виноградова

Житловий будинок, 1909 р.

(архіт., мист.).

Вул. А. Тарасової, 4.

На червоній лінії забудови. Споруджений як прибутковий у садибі на місці малоповерхових будинків аптекарського помічника І. Червоненкіса, який наприкінці 1909 перепродав садибу разом зі щойно спорудженим будинком петербурзькому купцю У. Шатро. У тилу міститься чотириповерховий флігель, зведений одночасно з основним корпусом, утворюючи разом з ним т. зв. подвір’я-колодязь.

П’ятиповерховий, цегляний, з підвалом, П-подібний у плані, є типом житла з периметральною забудовою ділянки. Через перепад рельєфу праворуч над широким проїздом на подвір’я та двома великими вітринами (раніше там містилася молочарня «Білоцерківська») влаштовано антресольний поверх з трьома похилими віконними прорізами з заокругленими верхніми кутами. Основним організуючим стрижнем симетричної композиції фасаду є сходова клітка, виділена розкріповкою, що включає головний вхід, акцентований широким карнизом на масивних кронштейнах, між якими орнаментований фриз з ритмічно розташованими хвилями пелюсток та мушлями. Над входом – три вузьких, витягнутих по вертикалі прямокутних вікна, над якими на рівні другого поверху був балкон (збереглися тільки кронштейни та залишки балконної плити). Вище – квадратний віконний проріз, над ним – тридільне кругле вікно. Розкріповку завершено дугоподібним аттиком з трьома вузькими напівциркульними вікнами горища. Рустований цоколь відокремлено від основної площини стін карнизним поясом, вище фасад розчленовано по горизонталі смугами орнаменту. Балкони різного розміру: на другому, четвертому та п’ятому поверхах – неширокі на три вікна, на третьому – від центральної частини до краю фасаду. По боках будівлі, над балконами останнього поверху – прямокутні аттики з круглими нішами. У нішах, можливо, були декоративні елементи, тепер вони закладені цеглою. Два вікна третього поверху, що прилягають до центру, виділено лиштвами з розкріпованими лучковими сандриками. Застосування в оформленні будинку елементів історичних архітектурних стилів свідчить, що автор проекту зазнав впливу традицій еклектизму.

Загальний архітектурний стиль будівлі – модерн – позначився на елементах дрібного декору: балконних ґратах, дверних та віконних ручках тощо, виконаних спеціально для цього будинку. На балконних ґратах другого і третього поверхів фігурне кування дуже дрібне, на четвертому і п’ятому поверхах – більше й виразніше. Фасад оздоблено схожими елементами, що повторюються, – вертикальними металевими стояками з нанизаними на них кільцями. Нижчий балкон оформлено найбільш вишукано. З боку подвір’я фасад утилітарний, функції декору виконують фігурні ґрати балконів, вписаних у стики стін по наріжжях споруди.

Планування будинку секційне. На кожному поверсі по дві квартири з великими квадратними передпокоями, навколо яких розміщується по шість кімнат у правому крилі будинку і по п’ять – у лівому. Із кухонь усіх квартир є виходи на сходову клітку чорного ходу. Будинок споруджено з високим рівнем комфортності: електроосвітленням, центральним опаленням, водогоном, каналізацією, ліфтом.

Значну мистецьку цінність мають багаті ліпні оздоби, що збереглися на плафонах у житлових приміщеннях і на стелі над сходовою кліткою. Композиція та форми ліпного декору в усіх кімнатах різні, хоча й схожі за стилем. Геометризовані орнаменти, поєднані з рослинними у найрізноманітніших варіантах, надають своєрідності кожному приміщенню. Художньо виконано навіть півтораметрові чавунні радіатори центрального опалення, виготовлені, очевидно, за спеціальним замовленням фірмою «Бонадурер», встановлені на вишуканих підставках у вигляді левиних лап із чавуну високої якості. Ребра радіаторів – з рослинним орнаментом тонкого лиття. Інтер’єр сходової клітки з розташованою тут шахтою для ліфта також зазнав впливу стилю модерн, в якому виконано поруччя, двері на кожному поверсі ліфтової шахти. Характерні для стилю модерн також великі засклені двері центрального під’їзду з’ плавно заокругленими верхніми кутами і клітчастою рамою для скла.

Будинок є одним із яскравих зразків стилю модерн у Києві і має значну історико-архітектурну та мистецьку цінність.

ДАК, ф. 100, оп. 1, спр. 2653.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 369 – 370.