Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш
ворогів твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

[1990 р.] Паспортна інформація

Пам’ятник М.О.Щорсу

Пам’ятка монументального мистецтва

1954 р.

Розміщення:

м. Київ, бульвар Т. Шевченка.

Загальний опис:

Пам’ятник представляє собою статую полководця з піднятою правицею верхи на коні, що відтворює М.О. Щорса в момент в’їзду у визволений Київ. Високий постамент, увінчаний карнизом з фризом, по периметру якого розміщені барельєфні зображення епізодів з історії громадянської війни на Україні та бойових походів Червоної Армії.

З фронтального боку на постаменті напис:

“М.О. Щорс 1895-1919”.

Матеріал: постамент – граніт; статуя – бронза.

Висота пам’ятника: загальна – 13,8 м, скульптури – 6,5 м, постаменту – 7,3 м.

Історична довідка, відомості про дослідження:

Пам’ятник відкрито у 1954 р. Автори пам’ятника – скульптори М.Г. Лисенко, М.М. Суходолов, В.З. Бородай; архітектори О.В. Власов, О.І. Заваров.

Будівник – Київські міжобласні спеціальні науково-реставраційні виробничі майстерні Держбуду УРСР.

Замовник – Київський міськвиконком.

Щорс Микола Олександрович (6.06.1895-30.08.1919 рр.) – український військовий діяч, підпоручик царської армії, учасник 1-ї світової війни. У 1918 р. організував на Чернігівщині партизанський загін для боротьби з німецьким військом. Член більшовицької партії з 1918 р., учасник створення українських військових формувань у Поволжі, перекинутих в Україну.

В лютому 1918 р. Щорс очолив у місті Сновську червоногвардійський загін, який боровся проти військ німецьких окупантів. З травня 1918 р. брав участь у формуванні партизанських загонів у Самарській та Симбірській губерніях. З вересня 1918 р.- командир Богунського полку. З жовтня 1918 р.- командир другої бригади (в складі Богунського і Таращанського полків). З березня 1919 р.- командир Першої Української радянської дивізії. З серпня 1919 р.- командир 44-ої стрілецької дивізії. Провадив військові дії проти Армії УНР на Чернігівщині, Київщині, Житомирщині.

Розстріляний на військових позиціях армійським комісаром (політичним керівником), ймовірно, за наказом народного комісара (міністра) Л. Троцького (?). Похований у Самарі.

У 30-х рр. ХХ ст. Й. Сталін визначив Щорса символом української участі у громадянській війні. Образ Щорса став персонажем численних творів мистецтва соціалістичного реалізму.

Облікова інформація:

Взято під охорону згідно постанови Ради Міністрів Української РСР № 711 від 21.07.1965 р.

Охоронний № : 108.

Основна бібліографія, архівні дані:

Топографічний реєстр та картотека візуального обстеження пам’ятників Києва. 1974 // Архів Київської міської організації УТОПІК.

Радянська енциклопедія історії України.- T.4.- K., 1972.- С.542.

Історія міст і сіл Української РСР. Київ.- К., 1968.- С.253.

Васильченко В.Е. Начдив Щорс (Боевой путь).- К., 1957.

Ілюстративні матеріали:

Пам’ятник М.О. Щорсу. Схематичний план.

Пам’ятник М.О. Щорсу. Фронтальний вигляд.

Пам’ятник М.О. Щорсу. Вигляд ззаду.

Пам’ятник М.О. Щорсу. Вигляд зліва.

Пам’ятник М.О. Щорсу. Вигляд справа.