Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Здобудеш Українську державу
або згинеш у боротьбі за неї!

Богдан Хмельницький

?

1999 р. Звід пам’яток Києва

Марія Гончаренко

Житловий будинок робітників та інженерно-технічних працівників заводу «Транссигнал», 1935 р.

(архіт.).

Вул. Комінтерну, 3/25.

На розі вулиць Вєтрова і Комінтерну; поряд з дво-, триповерховими будинками кін. 19 – поч. 20 ст. Є композиційне незалежним завершеним об’єктом. Зведений за проектом арх. О. Тація.

Чотириповерховий, у наріжній частині – п’ятиповерховий, цегляний, видовженою частиною розташований на вул. Вєтрова. Має три сходові клітки: дві з них – з двомаршовими сходами і двома входами (чорним і парадним), третя – з тримаршовими сходами і трьома входами (чорним і двома парадними). За проектом на першому поверсі у наріжній частині містився магазин (тепер – квартири). Фасади, звернені до вулиць, мають певну самостійність – характерна для періоду триярусність композиції проявлена пасивно. Обом фасадам властива багатошаровість поверхні, пластика якої підсилюється протиставленням фактурних і тинькованих площин, пофарбуванням білим кольором окремих архітектурних деталей (портали, обрамлення вікон, тяги тощо) на тлі загального зеленого кольору. Динаміка композиції фасаду на вул. Вєтрова розгортається горизонтально й спрямована до наріжної підвищеної частини. Її рух стримується трьома ускладнено проробленими порталами заввишки в три поверхи, які включають заглиблені входи й лоджії над ними.

Короткий фасад на вул. Комінтерну статичний, основна площина вирішена симетрично відносно центральної осі, на якій розміщено вхід, виділений таким самим порталом. Потужність цього фасаду, що стримує рух динамічної архітектурної маси будинку, підсилюється розшаруванням його на основну і фонову площини. Фонова площина фасаду, що слугує за своєрідну раму для основної, розбита на дрібномасштабні відносно таких елементів, як портал, плити. Вікна п’ятого поверху – лише функціональний проріз; вікна другого, третього і четвертого поверхів затиснені в горизонтальні смуги підвіконними поясами, на яких передбачалися тематичні барельєфні панно на теми праці (тепер грубої фактури тиньк, виділений кольором). Ідейна виразність будинку за проектом мала підкреслюватися скульптурою робітника (не здійснено), розміщеною на невеликому майданчику на рівні другого поверху на розі будинку. Є характерним для 1930-х pp. зразком пошуку нового архітектурного вирішення житла.

Ніколаєв Б. Будинок-шкатулка // Соц. Київ. – 1935. – № 9.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 476.