2011 р. Звід пам’яток Києва
Галина Скляренко
544.1.6. Пам’ятник засновникам Києва, 2001 (мист.).
Майдан Незалежності.
Автор: ск. А. Кущ. Загальні розміри – 8,0 × 7,4 м, вис. кожної фігури – бл. 3,0 м.
Пам’ятник входить до архітектурно-скульптурного ансамблю «Монумент Незалежності». Являє собою чотирифігурну бронзову скульптурну групу, встановлену на сірому гранітному постаменті. Скульптури зображують легендарних засновників міста Києва: полянських князів Кия, Щека, Хорива та їхню сестру Либідь, які піднялися на київські пагорби, символізовані гранітною брилою постаменту неправильної ступінчастої, стилізованої під природну форми, на тильному боці якої горельєфом зображено дерев’яну забудову середньовічного давньоруського міста. Легендарних персонажів вітчизняної історії трактовано за традиційною іконографією: центром групи є фігура Кия, ім’ям якого названо місто, в образі давньоруського богатиря-витязя. Лівою рукою він спирається на могутній щит, праву простягнув вперед у стверджувальному жесті. На князі – військове вбрання: високий шолом, чоботи, кольчуга, короткий плащ. Поряд, ліворуч від нього, встановлена трохи вище фігура Щека-воїна, який тримає у простягнутій в бік лівій руці великий лук. Праворуч від Кия – Хориворач, який тримає перед собою плуг.
Над ним – постать Либеді, яку супроводжують два лебеді. Вони летять, широко розправивши крила. Замикають композицію складки плащів Щека та Хорива, що розгортаються майже паралельно фігурам, обмежуючи внутрішній простір пам’ятника.
Художньо-стилістичне рішення пам’ятника характерне використанням у монументальній скульптурі прийомів станкової пластики, ілюстративністю сюжетно-образного задуму, підкресленою увагою до окремих, ретельно опрацьованих деталей (елементи військової зброї, одягу) при невизначеності загального силуету скульптурної групи, що недостатньо виразно прочитується на тлі навколишньої забудови. Жорстко фронтальна композиція пам’ятника не має бічних ракурсів, передбачає визначену та окреслену точку огляду.
Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 1835.