Логотип сайту «Прадідівська слава»
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Лист на сайт Змагатимеш до посилення сили, слави, багатства і простору Української держави.

Ризниця

Панагія, нижня кришка, 1655 р.

Панагія, нижня кришка, 1655 р.

Розмір зображення: 739:800 піксел

Золотарство протягом усієї історії свого розвитку перебувало в тісному взаємозв’язку з іншими видами мистецтва, зазнавало постійного впливу з боку живопису, скульптури, архітектури. Наприкінці XVII ст. великий вплив на золотарство зробила гравюра, яка в цей час досягає високої досконалості. Деякі гравери були не тільки авторами проектів золотарських виробів, а й успішно працювали як золотарі. Серед граверів-золотарів відоме ім’я видатного майстра другої половини XVII ст. Федора. Гравюри з його підписом, вміщені в євангелії київського друку 1697 р. та в інших виданнях, свідчать про те, що Федір був одним з кращих майстрів свого часу.

До нас дійшов срібний медальйон роботи цього майстра (КПЛ, № 1898). Він складається з двох восьмикутних бляшок, в центрі яких підняті середники, також восьмикутної форми. На середнику чільної бляшки вигравірувано розп’яття, а навколо нього – знаряддя тортур.

На середнику нижньої бляшки зображено Успенський собор Києво-Печерської лаври, який ніби виріс на стовбурі древа Ієсея. Собор зображено до пожежі, яка сталася в 1718 р. Отже, гравюра має унікальне значення, бо є рідкісним іконографічним документом, в якому відтворюється образ цієї видатної архітектурної пам’ятки XVII ст. Від стовбура в обидва боки відходять тонесенькі гілочки з листям і плавними вигинами: стеляться довкола середника, створюючи живописну орнаментальну смугу. У чашечках розкритих бутонів, що вигравірувані в центрі завитків пагінців, сміливими штрихами зображені виразні погрудні постаті перших шести ігуменів Києво-Печерського монастиря. Над Успенським собором – «святий дух» в образі голуба в сяйві. На укосах середника є напис: «Зделана бысть сія панагія за… пресветлого господина отца Іосифа Трызны архимандрита святой чудотворной Лавры печерской… Року 1655 Фядор. З: МП».

З цієї панагії видно, що Федір був не тільки вправним гравером, а й одним з кращих майстрів серед золотарів. (с. 95)

ФЕДІР ЗОЛОТАР – жив у Києві на Подолі, мав на Виговському плацу садибу і будинок. У 1655 р. зробив для Києво-Печерської лаври срібну панагію в формі медальйона-складня (Києво-Печерський державний історико-культурний заповідник, № 1898). У 1670 р. виготовив оправу на євангеліє. [Н. Мухин, Киево-Братский училищный монастырь, К., 1893, стор. 115]. (с. 190)

Нижня бляшка срібної панагії, гравірована. Майстер Федір. 1655 р. Києво-Печерський державний історико-культурний заповідник, № 1898

Джерело: Петренко М.З. Українське золотарство 16 – 18 ст. – К.: 1970 р., с. 93.

Вкладені елементи

Лівий святий (Варлаам ?)
Лівий святий (Варлаам ?)
Центральна частина (Успенський собор)
Центральна частина (Успенський собор)
Правий нижній святий
Правий нижній святий

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1975 – 2019 М.Жарких (ідея, технічна підтримка, частина наповнення)

Передрук статей із сайту заохочується за дотримання
умов використання

Сайт живе на

Число завантажень : 397

Модифіковано : 20.06.2012

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.