2011 р. Звід пам’яток Києва

Галина Кравченко

496.5. Житловий будинок 1960, в якому проживав Солов’яненко А. Б. (іст.).

Вул. Січневого повстання, 26. На червоній лінії забудови вулиці. П’ятиповерховий, цегляний.

З 8 квітня 1965 до 28 лютого 1969 у квартирі № 11 проживав Солов’яненко Анатолій Борисович (1932 – 99) – співак (лірико-драматичний тенор), народний артист СРСР (з 1975). Лауреат Ленінської премії (1980) та Державної премії України ім. Т. Шевченка (1997).

1978 закінчив Київську консерваторію.

1965 – 93 – соліст Київського державного академічного театру опери та балету ім. Т. Шевченка. Партії: Андрій («Запорожець за Дунаєм» С. ГулакаАртемовського), Петро («Наталка Полтавка» М. Лисенка), Ленський («Євгеній Онєгін» П. Чайковського), Володимир Ігорович («Князь Ігор» О. Бородіна), Самозванець («Борис Годунов» М. Мусоргського), Альфред, Манріко, Герцог («Травіата», «Трубадур», «Ріголетто» Дж. Верді), Едгар («Лючія ді Ламмермур» Г. Доніцетті), Фра-Дияволо («Фра-Дияволо» Д. Ф.-Е. Обера), Рудольф, Каварадоссі («Богема», «Тоска» Дж. Пуччіні), Фауст («Фауст» Ш.-Ф. Гуно), Надір («Шукачі перлів» Ж. Бізе), соло в «Реквіємі» Дж. Верді. Виступав і як камерний співак. В його репертуарі були українські, російські, італійські народні пісні.

У 1979 – 99 мешкав у Києві також на вул. Інститутській, 16. Біля цього будинку у сквері 2001 встановлено пам’ятник А. Солов’яненку (див. ст. 406).

Література:

Лисенко І. М. Словник співаків України. – К., 1997; Мистецтво України: Біогр. довідник. – К., 1997; Універсальний словник-енциклопедія / Гол. ред. ради М. Попович. – К., 1999.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 1436 – 1437.