2003 р. Звід пам’яток Києва

Галина Скляренко, Гліб Юхимець

386. Пам’ятник Мануїльському Д. З., 1966 (мист.).

Вул. Липська. На початку алеї, обличчям до вул. Інститутської.

Автори – скульптори М. Вронський, О. Олійник, архітектори М. Катернога, Я. Ковбаса. Вис. скульптури – 2,2 м, постаменту – 2,9 м, стилобата – 0,39 м.

Мануїльський Дмитро Захарович (1883–1959) – політичний і державний діяч, історик, акад. АН УРСР (з 1945), перший секретар ЦК КП(б)У (1921), член Президії (з 1924), секретар Виконкому Комінтерну (1928–43), голова делегації ВКП(б) у Комінтерні, заступник голови Ради Міністрів УРСР (1944–53), міністр закордонних справ УРСР (1944–1952). У 1940-х рр. став ініціатором та ідеологом кампанії боротьби проти українського «буржуазного» націоналізму, підтримував переслідування української інтелігенції.

У Києві мешкав на вул. Інститутській, 20/8. Ім’ям Д. Мануїльського названо вулицю у Києві.

Поясна бронзова скульптура встановлена на прямокутному гранітному постаменті. Зображено Д. Мануїльського в момент публічного виступу. Постать відтворена в повороті і нахиленою вперед, ліва рука, що притримує аркуші доповіді, спирається на трибуну, права зігнута в характерному ораторському жесті. У верхній частині постаменту викарбувано анотаційний напис.

Пам’ятник вирішено реалістичною пластикою в масштабному співвідношенні із довколишньою забудовою.

Література:

Суярко Л. А. Д. З. Мануильский: Революционер, дипломат, ученый. – М., 1983.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 861 – 862.