Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Про справу не говори з тим, з ким можна, а з ким треба

Богдан Хмельницький

?

1999 р. Звід пам’яток Києва

Михайло Кальницький

Житловий будинок 1-ї пол. 19 ст., в якому проживали Бердяев М. О., Мандельштамм М.-Е. X.

(іст.).

Вул. М. Грушевського, 8/16.

Зведений на розі вул. М. Грушевського і невеликого провулка. Первісно двоповерховий, з підвалом, в 1895 – 96 рр. надбудовано третій (арх. О. Кобелєв). Фасад оформлено у стилі класицизму. У ході надбудови влаштовано наріжну вежу (не збереглася).

З 1879 р. тут проживав власник будинку Мандельштамм Макс-Емануїл Хаскелевич (Макс Омелянович, 1839 – 1912) – лікар-офтальмолог, єврейський громадський діяч. В 1876 – 81 рр. керував очною клінікою Київського університету. В 1881 р. медичний факультет університету рекомендував його на посаду професора кафедри очних хвороб. Однак Рада університету забалотувала його кандидатуру, не бажаючи приймати до свого складу професора-єврея. Мандельштамм залишив університет і продовжив лікарську діяльність у приватній клініці, яка була дуже популярною серед киян (містилася у дерев’яному флігелі поряд з будинком, у якому він жив, флігель не зберігся). З 1880-х рр. включився в єврейське громадське життя, лідер київських сіоністів, брав участь у декількох Сіоністських конгресах, починаючи з 1-го в Базелі (1897). У 1904 – 12 рр. керував київським відділенням Товариства поширення освіти серед євреїв. Після жорстокого єврейського погрому в Києві (1905). Мандельштамм очолив Єврейське еміграційне товариство, яке діяло з 1909 р. і здійснювало переселення євреїв з Російської імперії до США. У кінці 1880-х рр. в будинку Мандельштамма проживав голова правління Земельного банку О. Бердяев, а також його син Бердяев Микола Олександрович (1874 – 1948), пізніше всесвітньо відомий філософ-ідеаліст (з 1922 р. – в еміграції). У цей період навчався у Володимирському кадетському корпусі.

ДАК, ф. 143. оп. 2, спр. 2851;

Адрес-календарь и справочная книга Киевской губернии на 1888 год. – К., 1888.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 339.