Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Здобудеш Українську державу
або згинеш у боротьбі за неї!

Богдан Хмельницький

?

1998 р. Жовківщина

с. Кунин. (УГКЦ)

Церква Покрови пр. богородиці.

Вперше церква згадується у 1578 р. Як подають матеріали візитації 1764 p., будівля була новою, на дубових підвалинах з соснового дерева. У 1776 р. зведена нова, теж дерев’яна, яка згоріла у 1863 р. У 1866 р. (за іншими даними 1871 р.) за сприянння пароха о. Михайла Бачинського вибудувана коштом складок нова тризрубна церква з трьома шоломовими банями на високих світлових восьмериках, увінчаними високими сліпими ліхтарями з маківками, оточена піддашшям. У 1976 р. вона згоріла. Мешканці тимчасово розбудували капличку.

З 1990 р. місцевим будівельним майстром Григорієм Юрочком велося спорудження нової мурованої церкви за проектом архітектів Ігоря Ковалишина, Віталія Рогозова та інженера Романа Йосипіва, завершене у 1995 р. Громада настояла на тому, щоби нова мурована будівля повторювала своєю структурою стару, що згоріла. Розписи інтер’єрів виконує Леся Семочко з Жовкви. У 1996 р. вона намалювала образи св. князя Володимира і св. княгині Ольги в нішах, розташованих побіч західного входу до бабинця. Цікавинкою є зображення старої церкви, що згоріла, в руках св. Ольги.

Розташована на місці старої посеред забудови на рівній ділянці при сільській вулиці. Церква тридільна трибанна. Складається з ширшої квадратової нави та вужчих прямокутного бабинця та гранчстого вівтаря. Вівтар зі всіх сторін оточує вузьке приміщення захристії. Над основними об’ємами встановлені бані на світлових восьмибічних підбанниках, увінчані ажуровими ліхтарями. Барабан нави спочиває на дещо вужчому четверику. Тиньковані стіни роз-креповані лопатками, завершені аркатурними поясками. Загальним силуетом споруда дещо нагадує дерев’яні храми. Поряд з церквою розташована дерев’яна двоярусна І стовпова дзвіниця з XVII ст., вкрита пірамідальним наметовим дахом, яка врятувалась під час пожежі церкви. Особливістю її є кожухування стін ґонтами, що не часто зустрічається серед дзвіниць Галичини.

Джерело: Слободян В. Жовківщина: історико-архітектурні нариси церков. – Жовква: 1998 р., с. 95 – 96.