Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Змагатимеш до посилення сили, слави, багатства і простору
Української держави

Богдан Хмельницький

?

Садибний будинок Рудзинських

Віктор Вечерський

Садибний будинок Рудзинських, поч. 19 ст. (архіт., іст). Вул. Горького, 64.

Одноповерховий дерев’яний будинок міститься на південно-східній околиці міста біля старовинної дороги на Глухів. Будинок стоїть на рівній місцевості посередині ділянки, зайнятої садом з фруктовими та декоративними деревами та кущами. Від вулиці до головного фасаду веде алея, яка закінчується круглою клумбою.

Садиба належала місцевим дворянам Рудзинським. Будинок збудував в 1820-их (не пізніше 1830) кролевецький повітовий лікар колезький радник Ф.Рудзинський. Після його смерті в 1831 садиба та будинок перейшли у володіння його сина ротмістра І.Рудзинського. Останнім власником будинку був дворянин, член Кролевецької міської думи В.Рудзинський, учасник визвольного руху поч. 20 ст. в Росії. Зараз тут міститься обласний дитячий пульмонологічний санаторій.

Будинок дерев’яний на цегляному фундаменті, з підвалом під північною частиною, прямокутний в плані, з ризалітами та портиком на головному фасаді. Первісне планування було анфіладне, зараз – коридорне з двостороннім розміщенням палат. При цьому вхід перенесений з головного на бічний фасад.

Будівля вирішена в архітектурних формах пізнього провінційного класицизму, з деякими романтичними навіюваннями. Головний фасад тривісний симетричний. По центру його – чотириколонний приземкуватий портик тосканського ордеру з неповним антаблементом і трикутним фронтоном. Він акцентує тамбур головного входу. Колони без ентазису, але мають тонко профільовані капітелі та бази. Невеликі бічні ризаліти-крильця оформлені високими арочними отворами, первісно, ймовірно, відкритими, зараз – заскленими. Лапідарні площини розчленовані метричним рядом прямокутних вікон з лучковими перемичками та завершені профільованим карнизом із аркатурою. З півночі є зовнішній хід в двокамерний підвал, з півдня до бічного фасаду в 20 ст. прибудовані комори та засклена веранда.

В інтер’єрі частково зберігся первісний декор: карнизні тяги та ліпна розетка та т. п. елементи декору, виконані в штукатурній ліпнині. Перекриття плоскі по дерев’яним балкам. Підлога дощата. Первісне опалення було пічне, зараз – водяне, від поряд розташованої котельні. Дах чотирисхилий по дерев’яним кроквам, покритий покрівельною сталлю.

Садибний будинок Родзинських в Кролевці – унікальний за своїм збереженням та високими естетичними якостями архітектурний тип міського дрібномаєткового дворянського будинку.

Ця будівля пов’язана з перебуванням в Кролевці в квітні 1845 Т.Шевченка.

Направляючись із Глухова в супроводі О.Лук’яновича в його родовий маєток Маріїнський на Полтавщині, поет заїхав до ротмістра І.Рудзинського, який був службовцем його товариша Я.П. де Бальмена по Охтирському гусарському полку, а потім по 4-ій легкій кавалерській дивізії. Тут Т.Шевченко написав портрет І.Рудзинського. У шевченкознавстві існує й інша версія – що вказаний портрет був написаний в Санкт-Петербурзі. Однак, знайомство І.Рудзинського з Т.Шевченком та його перебування в Кролевці в квітні 1845 не підлягає сумніву.

[Державний архів Чернігівської області, ф. 145, оп. 1, спр. 874, арк. 334; ЦДІА РФ, ф. 1343, оп. 28, спр. 3132, арк. 2,7; спр. 3133, арк. 4-5; Чернігівщина. Енциклопедичний довідник. – К., 1990. – С. 372; Жур П. В. Дума про вогонь. З хроніки життя і творчості Тараса Шевченка / П. В. Жур. – К., 1985. – С. 38-40; Российский медицинский список на 1831 г. – СПб., 1831. – С. 313; Шевченківський словник. Т. 2. – К., 1977. – С. 182-183.]

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 626.