Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

Церква Благовіщення

Розмір зображення: 965:697 піксел

Благовіщенська церква 1587 р. (дерев.) і дзвіниця 1587 р. (дерев.) [Пам’ятники архітектури УРСР, що перебувають під державною охороною: список. – К.: Держбудвидав, 1956 р., с. 79].

Церква Благовіщення 18 ст. (дерев.) і дзвіниця 18 ст. [Нариси історії архітектури України: дожовтневий період. – К.: Держбудвидав, 1957 р., список пам’яток].

Благовіщенська церква та дзвіниця 1587 р. (дерев.) [Постанова Ради міністрів УРСР “Про впорядкування справи обліку та охорони пам’ятників архітектури на території Української РСР” № 970 від 24.08.1963 р.].

Дерев’яна церква Благовіщення 1587 р. [Слободян В. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель. – Вісник ін-ту Укрзахідпроектреставрація, 1996 р., т. 4, с. 93].

Благовіщенська церква 1587 р. (дерев.) і дзвіниця 18 ст. (дерев.) [Державний реєстр національного культурного надбання: пам’ятки містобудування і архітектури України (проект). – Пам’ятки України, 1999 р., № 2-3].

Благовіщенська церква, 1587 р., у м. Коломия (перебудована у 1845 р., при цій перебудові значно видовжені бокові рамена і перенесено вівтар у північне крило) [Народна архітектура українських Карпат. – К.: 1987 р., с. 209].

Адреса (2018 р.) – вул. Карпатська, 2. У церкві зберігається давній іконостас, Євангіліє та ікони роботи відомого українського іконописця ХІХ ст. Теофіла Копистинського.

Монастир засновано в 1513 р. [Історія міст і сіл УРСР : Івано-Франківська область. – К. : ГРУРЕ, 1971 р.]. В 1587 р. на його території збудовано церкву Благовіщення. Монастир припинив існування у середині 18 ст.

Довідка на сайті [1709 р.]

Довідка на сайті

Церква Благовіщення Пречистої Діви Марії у Коломиї: збереження пам’ятки від руйнації (18.07.2019 р.)

Завтра, 19 липня, о 9 год. відбудеться знакова подія – у храмі Благовіщення Пречистої Діви Марії служитиметься подячна Божественна Літургія з нагоди завершення зовнішніх робіт з відновлення храму.

На цвинтарі біля церкви знаходиться ряд могил відомих українських діячів:

Пам’ятник січовим стрільцям, 1996 р.

Пам’ятний знак (хрест) жертвам голодомору (1932-1933 рр. та 1946-1947 рр.). Автор: Мирослав Ясінський. 2002 р., новий – 2009 р.

Могила отця Івана Озаркевича засновник коломий-ського театру 1994
Могила Михайла Гуменюка четар УГА 1919
Могила Володимира Турянського хорунжий УСС 1918
Могила Кирила Трильовського доктор 1941
Могила Зенона Чолгана отаман УГА 1969
Могила Михайла Білоуса та Федора Білоуса засновник першої коломийської дру-карні; перший директор Коло-мийської гімназії 1891, 1913
Могила отця Луки Данкевича поет і публіцист 1966
Могила Марії Колцуняк (Кузьма) поетеса 1921
Могила Андрія Чайковського доктор, адвокат, письменник 1935
Могила Миколи Бенцаля Микола Бенцаль – український актор і режисер. Театральну діяльність почав дуже рано. Вже десь у 1907 році виступав на сцені товариства «Руська бесіда» у Львові. Протягом 1920-30-х років очолював різні театральні трупи. Він актор багатогранного обдарування. Створив визначні сценічні образи: Возного (Наталка Полтавка), Карася (Запорожець за Дунаєм), Лукаша (Лісова пісня), Хоми і Гриця (Ой не ходи Грицю тай на вечорниці Старицького), Миколи (Украдене щастя – Франка), Осип (Ревізор Гоголя). Помер у великій нужді в м.Коломиї. Автор: С.Литвиненко. Скульптуру виготовлено з білого мармуру, постамент з сірого мармуру. на могилі споруджено художній надгробок, який складається з погруддя Бенцаля і художньо оформленого постаменту. Висота пам’ятника 2,65 м, ширина 1,20 м, бюст висотою 0,60 м, шириною 0,40 м, на постаменті вирізьблено напис: «Артист української сцени Микола Бенцаль 1891-1938рр.» 1939
Могила Івана та Іванни Біберовичів артисти 1930, 1937
Могила Романа Рубінгера поручник УСС, референт по зброї, музикант, громадський діяч
Могила Володимира Кобринського Засновник і директор Коломийського музею 1940
Могила Йосафата Кобринського лікарі громадський діяч 1958
Могила Броніслава Том’яка хорунжий УСС 1963
Могила Дмитра Станкевича лікар УСС, громадський діяч 1942
Могила Олександра Скрибайла полковник армії УНР 1968
Могила Степана Чопенка стрілець-санітар УСС,УГА УНР 1959
Могила Володимира Левицького хорунжий УГА 1964
Могила Ореста Кузьми стрілець УСС, професор гімназії 1968
Могила Володимира-Еміля Ліскевича стрілець УСС, маляр, учитель рисунку 1923
Могила Григорія Тимощука Член уряду ЗУНР, професор гімназії 1948
Могила Йосифа Петрука стрілець УСС, 1954
Могила Семена Гаврилюка хорунжий УГА 1963
Могила Василя Оробеця стрілець УСС, суддя 1948
Могила Ганни Бойчук-Гаврилюк санітарка УСС, учителька 1957
Могила Петра Філяса курінний отаман УГА 1937
Могила Аделії Кунинської санітарка УСС 1954
Могила Василя Ратушняка Старший десятник УСС,УГА 1966
Могила Володимира Чернявського Лікар УГА 1939
Могила Романа Марущака Хорунжий УГА 1943
Могила Івана Городиського де Братко Поручник УГА, директор школи в с. Семаківці 1944
Могила Йосифа Завицького Поручник УСС, директор школи 1958
Могила Фелікса Барана Хорунжий УГА, громадський діяч 1940
Могила Євгена Цісика професор 1956
Могила Петра Близнюка Поручник УГА 1956
Могила Степана Маланюка Стрілець УСС, вчитель 1946
Могила Корнилія Сербинського Стрілець-санітар УГА, гірничий інженер 1946
Могила Івана Зубенка Сотник армії УНР, педагог, письменник 1940
Могила Якова Кваснюка Стрілець УСС 1920
Могила Осипа Кузьми Видавець, власник видавництва „ОКА”
Могила Івана Баб’юка Старшина УГА, професор гімназії 1965
Могила Осипа Бійовського Хорунжий УСС, четар УГА, директор школи 1936
Могила Олександра Кріля Поручник УГА, професор гімназії 1934
Могила Романа Коссара Стрілець УСС, директор школи в с. Великий Ключів 1969
Могила Олекси Грицюка Старший булавний УГА 1930
Могила Василя Томенка Поручник-летун УГА 1919
Могила Остапа Цвеціка Вояк УГА, художник-фотограф 1958
Могила Дмитра Турянського Старший десятник УСС
Могила Теофіла Богаєця Старшина УСС
Могила Олександра Козакевича Сотник УГА, доктор медицини 1952
Могила Богдана Левицького Харчовий комісар під час ЗУНР, професор гімназії 1948
Могила Григорія Дрогомерецького Стрілець УГА, професор гімназії 1958
Могила Зенона Кириловича Хорунжий УСС, четарУГА 1944
Могила Іллі Візерканюка Хорунжий УГА 1943
Могила Теофіла Атаманюка Стрілець УСС 1963
Могила Василини Осипко-Атаманюк Стлілець-санітарка УСС 1966
Могила Остапа Світлика Сотник УГА, професор гімназії 1960
Могила Юліана Бровка Хорунжий УСС, педагог
Могила Юрія Порхили Стрілець УГА