Система городищ

Вся територія Литви рясніє городищами, але Кернів є винятковим місцем — тут можна побачити п’ять городищ в одному місці. Чотири з них розташовані одне біля одного і утворюють єдину систему. Зазвичай вважається, що на городищах мали стояти замки, але в Кернові це залишки єдиного старого міста XIII–XIV століть. Ці городища були центральною частиною міста, яке колись процвітало тут. Городища, а точніше замки та укріплене поселення, що стояли на них, були серцем міста. Головним городищем було найменше — пагорб Аукурас (Жертовна гора). На ньому був збудований князівський замок. Замковий пагорб був укріпленим поселенням, де жили купці та працювали ремісники. Це городище разом із городищами «Трон Міндаугаса» та «Пагорб Ліздейки» також мало оборонне призначення — з північної та західної сторони його оточував рів. Комплекс укріплень цих трьох городищ захищав резиденцію князя — там дислокувалися люди з князівського оточення. Домінуючий комплекс укріплень городищ оточували міські райони з дерев’яними будівлями, огородженими подвір’ями та вулицями. Середньовічний Кернів був містом ремісників і купців. Вона розташовувалася в долині Паяута та на верхній терасі річки Неріс. У XIII та XIV століттях, у часи свого розквіту, у місті, ймовірно, проживало близько 2000 мешканців. XIII та XIV століття є XIV століття є найважливішим періодом в історії Кернаве. Тоді це було одне з найважливіших політичних, адміністративних та економічних центрів Литви. За розмірами міста та значущістю укріплень з ним міг зрівнятися лише Вільнюс. Можливо, саме тому Кернів вважається легендарною першою столицею Литви. На початку XIV століття столицю перенесли до Вільнюса, і Кернів почав втрачати своє колишнє значення. Напад хрестоносців у 1390 році став фатальним для міста Керніве — воно, разом із фортифікаційною системою на городищах, було спалене і більше ніколи не відбудовувалося. Проте городища досі залишаються свідченням слави та могутності стародавньої держави.

Джерело: