Логотип сайту «Прадідівська слава»
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Лист на сайт Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш ворогів твоєї нації.

Кальник с

Церква Різдва богородиці

Церква Різдва богородиці

Розмір зображення: 598:800 піксел

Кальник. Церква Різдва пр. богородиці, 1929 р. Світлина 1997 р. Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 183.

Кальник Мукачівський район

Церква Різдва пр. богородиці. 1929. (УГКЦ)

У 1778 р. згоріла дерев’яна церква. Наприкінці 1788 р. на тому ж місці розпочато будівництво кам’яної церкви, яке йшло дуже повільно, і в 1798 р. церква ще не була готова. Внутрішнього оздоблення не було ніякого, бо все згоріло дощенту в старій церкві. Священиком тоді був Іван Леґеза. Ця церква стала третьою мурованою церквою Березького комітату. Іконостас до неї вирізьбив відомий тодішній різьбяр Мартин Духнович (Духновський).

Теперішню розкішну муровану церкву збудували на кошти, виручені від продажу сільського лісу і землі та зібрані вірниками (по далеких і близьких місцевостях гроші збирали Михайло Шкоба, Микола Куліш, Петро Петруньо, Маркулин) стараннями о. Стефана Гойдича та кураторів Василя Мазюти, Івана Федаки.

У 1927 р. розібрали стару церкву і почали будувати нову (основний камінь, за спогадом учасниці торжества Марії Колци, посвятили ще навесні 1925 p.), а на свято Різдва Богородиці в 1929 р. єпископ Петро Гебей посвятив готовий храм. Виготовив проект та керував роботою талановитий архітектор Михайло Білак з Підгорода, а зразком послужила його ж церква в Новому Давидкові. Запам’ятався також майстер Йосип Вайс, який одружився в селі.

Мурували церкву шваби з Мукачева. Андрій Бежинець з Кучави та ще один місцевий майстер вкрили дахи бляхою. Іконостас роботи І. Павлишинця передав із закритого домбоцького православного монастиря о. Іван Карбованець, а сам І. Павлишинець доробив іконостас, припасувавши його до значно більшої церкви. Стінопис виконав мукачівський художник Мешко з сім’єю вже за радянського часу, за що отримав 17 тисяч карбованців. У храмі зберігають живопис Й. Бокшая. Великий дзвін забрали в війну.

У селі було кілька римо-католиків, які мали свою дерев’яну дзвіницю, але вони з часом асимілювалися і передали два дзвони до греко-католицької церкви.

У Кальнику народився Петро Ґебей (1864 – 1931) – один із провідних ієрархів Мукачівської греко-католицької єпархії та її єпископ з 1924 до 1931 р. Батьки єпископа були поховані біля старої церкви, а нині їх могили опинилися в

Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 183 – 184.

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1975 – 2019 М.Жарких (ідея, технічна підтримка, частина наповнення)

Передрук статей із сайту заохочується за дотримання
умов використання

Сайт живе на

Число завантажень : 614

Модифіковано : 21.02.2013

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.