Євангеліст Матвій

Нові творчі шукання яскраво виявилися і в мініатюрах Євангелія, написаного в 1602 році в селі Гримному, поблизу Львова (Державна публічна бібліотека ім. Салтикова-Щедріна в Ленінграді), що їх виконав, очевидно, переписувач книги Влас.

В мініатюрах Гримненського євангелія своєрідно відбилися зрушення, характерні для всього українського живопису на зламі XVI – XVII століть. За старою традицією постаті євангелістів розміщено в них на фоні умовного архітектурного стафажу, що тут має ще дуже архаїчні форми. Проте крісла, де сидять євангелісти, вже мають виразні барочні форми. Головну увагу художник зосереджує на постатях та обличчях євангелістів, втілюючи в них реальні риси людей свого часу. Так, євангеліста Матвія показано як стару, життєво досвідчену людину, в очах якої відчуваються розум і спокійна дума в поєднанні з теплотою серця. Голову євангеліста намальовано досить реалістично, але в зображенні постаті ще відчуваються деяка непропорційність і умовність. Виконано цю мініатюру більш мальовничо, ніж попередні. Майстер, зображаючи обличчя, уникає різких ліній, застосовує відтінки кольору та світлотіньові переходи, якими ніби виліплює форму. Так, наприклад, виписує він м’яке, сиве волосся євангеліста. Вільною лінією м’яко окреслює художник складки й заломи одягу, використовує сміливі й соковиті кольорові сполучення.

Євангеліста Луку, обличчю якого властивий певний аскетизм, художник подає заглибленим у читання книги, втілюючи в його зображенні інтелектуальний образ діяча культури часів Івана Вишенського. Всі елементи мініатюри підпорядковано основному: виявленню внутрішньої зосередженості євангеліста. Це підкреслено і напруженими, загостреними лініями одягу. В образі євангеліста Іоанна відчувається творче натхнення.

Мініатюри Гримненського євангелія наближають до життя образ євангеліста, тобто творця книги. Вони своєрідно відбивають те піднесення в українській літературі, яке було викликане ідейною боротьбою проти унії та католицизму, проти колонізаторської політики польської шляхти. Гримненські мініатюри – показове явище для всього українського мистецтва. Це перша відома нам пам’ятка, де з усією ясністю виступають нові стилістичні риси, що міцно увійшли в український живопис на одне-два десятиліття пізніше (с. 329 – 330).

Євангеліст Матвій. Мініатюра з Гримненського євангелія. 1602 р. Державна публічна бібліотека ім. М. Є. Салтикова-Щедріна в Ленінграді.

Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1967 р., т. 2, с. 335.