Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Здобудеш Українську державу або згинеш у боротьбі за неї!

Богдан Хмельницький

?

Церква св. Петра і Павла

Розмір зображення: 685:800 піксел

Дубове. Церква св. Петра і Павла, 1930 р. Світлина 1996 р. Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 556.

Дубове Тячівський район

Церква св. Петра і Павла. 1930. (УПЦ)

Перша згадка про Дубове належать до першої половини XVI ст. У 1751 р. в селі була дерев’яна церква св. арх. Михайла з вежею та двома дзвонами, всіма образами, крім вівтарного, прикрашена.

У 1801 р. згадують дерев’яну церкву, що розпадається. Тоді ж з бюджету намісництва виділено кошти на муровану церкву, збудовану в 1815 р.

У 1930 р. завершили розпочате за допомогою угорської держави ще перед Першою світовою війною спорудження нової великої мурованої церкви, а стару продали місцевим німцям римо-католикам (у 1929 р. в селі проживали 94 німці, 100 угорців та 3335 українців).

Після 1945 р. стару церкву перетворили на бібліотеку, а у 1987 р. – розібрали.

Нову церкву збудовано заслугою о. Т. Коссея та його сина Теодора. Допомогу надав також уряд Чехословаччини. Ще 21 вересня 1913 р. лісний інженер Арпад Лукс як представник королівського лісництва в Буштині підписав договір з будапештським будівельником Ґабором Лунґом про спорудження церкви до 30 вересня 1914 р. за 78 458 австрійських корон. Частину матеріалів забезпечувало лісництво, а Ґ. Лунґ мав купити решту, а також внести до каси заставу в розмірі 5 відсотків кошторисної вартості робіт.

Очевидно, будівництво тривало впродовж року, бо зберігся кошторис робіт від 29 вересня 1914 р. з іменем ще одного будівельника Роберта Райзенбюхлера. Подальшу роботу, мабуть, перервала війна.

У кінці 1920-х років закінченням храму займався ужгородський інженер Емиліян Еґреші. Очевидно, оздоблювання храму тривало аж до 1936 p., a 1 червня того року відбулося посвячення. Монументальна споруда поєднує центричну хрестово-купольну конструкцію з вежею західного типу. Храм містить чудовий різьблений іконостас і кивот.

У селищі є ще три православні церкви, але греко-католицькій громаді не вдалося домогтися бодай почергового богослужіння.

Спочатку громада молилася просто неба, згодом отримала у платне користування спортзал технікуму. Довелося подумати над спорудженням свого храму, п’ятого в селищі, основний камінь якого було освячено 7 липня 1999 р.

Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 555 – 556.