Цукровий завод
Надія Подоляка
Цукровий завод, перша пол. 19 – 20 ст. (архіт., іст.). На західній околиці селища, вул. Леніна, 48.
Першу цукроварню було побудовано близько 1820, коли землі Чупахівки належали генералу Лазареву. Офіційною датою заснування вважається 1851. Спочатку на підприємстві працювало кілька десятків кріпосних селян. Усі виробничі процеси виконувалися вручну. За рік виробляли 120 – 150 тис. пудів цукру. Згодом завод було реконструйовано, особливо у 1870 – 80. Наприкінці 19 ст. завод уже був капіталістичним підприємством з досконалим на той час технічним обладнанням. Належав завод братам Готтесманам. Виробництво цукру складало 206 тис., патоки – 64 тис. пудів на рік. На заводі працювало 416 робітників. Він успішно витримував конкуренцію з виробництва цукру.
Під час революції 1905 – 07 робітники Чупахівського цукрозаводу та його економій виявили солідарність зі страйкуючими робітниками міст. Вони вимагали від адміністрації підвищення зарплати та поділу між селянами поміщицьких та церковних земель. Драгуни, викликані земським начальником Лебединського повіту, до складу якого входила тоді село Чупахівка, розправилися з бунтівниками.
Лютневу революцію 1917 робітники заводу зустріли неоднозначно. Політику Тимчасового уряду підтримували в селі осередки есерів та українська «Просвіта», не підтримували – робітничі агітатори. У квітні 1917 на заводі було створено профспілкову організацію. 2 лютого 1918 на заводі створено осередок РСДРП(б). У березні 1918 завод знаходився в руках гетьманців. Спроби партизанів більшовицького загону Х. Фролова відбити завод скінчилися поразкою. Наприкінці серпня 1919 в Чупахівку ввійшли денікінці. Вони відновили правління часів колишніх власників заводу. За кілька днів до свого відступу підготували до відправки на Харків привідні ремені та основні частини машин, але обладнання було збережено на складі цукрозаводу в Охтирці, а через два дні повернуто на місце.
З 1921 офіційна назва – «Чупахівський Державний бурякоцукровий завод Харківського відділення об’єднання цукрової промисловості СРСР «Цукротрест» Охтирського повіту Харківської губернії (з 1923 – Чупахівського р-ну Сумської округи, 1930 – 31 – Чупахівського р-ну УРСР, з 1932 – Охтирського р-ну Харківської обл., з 1939 – Сумської обл.). У лютому 1921 на базі заводу утворено цукрокомбінат, до складу якого увійшов ще і радгосп. З осені 1923 при Чупахівському цукрозаводі була створена школа фабричнозаводського навчання з підготовки кваліфікованих робітників для заводу. Виробничі потужності до війни складали 1049 т буряків на добу. На Чупахівському цукрозаводі у 1925 – 26 розпочинав свою трудову діяльність тричі Герой Соціалістичної праці, лауреат Сталінської та Ленінської премій, двічі лауреат Державної премії СРСР I ст. генераллейтенант інженерно-технічної служби М. Духов.
Заводом в різні роки керували: В.Курінний, М.Церковний, Панякін, Жеков, І.Марченко, М.Трикоз, П.Барздов, Д. Заєць, В.Бойко, А.Антонов та інші.
У роки Великої Вітчизняної війни завод був евакуйований в м. Беково Пензенської області (Російська Федерація). Радгосп перебував у Воронезькій обл., а потім – в Киргизстані та Саратовській обл. (Російська Федерація). У лютому 1944 з ініціативи працівників заводу було проведено збір коштів на побудову танкової колони «Охтирчанин на Сумщині». Понад 200 тис. крб. було передано Танковій колоні Першого Українського фронту. Завод повернувся з евакуації після визволення Сумщини.
Після війни найвищих державних нагород СРСР були удостоєні працівники цукрового заводу і бурякорадгоспу: В.Буряк, У.Буряк, І.Воробйова, А.Гетьман, С.Кубата, С.Калнагуз, Є.Коров’яківська, М.Коростій, А.Кваша, Ф.Лісовенко, П.Макуха, П.Павленко, М.Радченко, Ф. Тимошенко, Є.Юхименко та інші.
Звання Героя Соціалістичної Праці отримала ланкова Оленинського відділку радгоспу «Чупахівський» Г. Самохіна.
За період 1990 – 2004 виробництво цукру скоротилося з 232 тис. тон на рік до 46 тис. тон.
Нині завод перебуває у власності ВАТ «Сумиагроцукор». Виробництво цукру призупинено.
[Державний архів Сумської обл., ф. 20, оп. 1, спр. 1, арк. 1-261; ф. Р-508, оп. 1 спр. 64, арк. 1- 6; ф. Р-203, оп. 1-5; Перечень фабрик и заводов Европейской России. Материалы для фабричнозаводской статистики / Сост. П. А. Орлов, С. Г. Будагов. Изд. III. – С-Пб, 1894. – С. 695; Перечень фабрик и заводов (Фабрично-заводская промышленность России). – С-Пб, 1897. – С. 946; Фабрики та заводи України: стат. довідник. – Х., 1931. – С. 380; Рудаков М. Чупахівка чотирьохсотлітня / М. Рудаков. – К., 2003. – С. 8, 17, 20, 32, 43; Кириенко И. Несладкая жизнь Чупаховского сахарного завода / И. Кириенко // Ахтырка. – 2005. – 15 июля. – С. 1-2.]
Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 909 – 910.