Церква св.Михаїла
Розмір зображення: 800:537 піксел
Чертеж. Церква св. арх. Михайла, 1914-1917 р. Світлина 1992 р. Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 69.
Чертеж. Ужгородський район
Церква св. арх. Михайла. 1917. (УПЦ)
Найдавніша церква стояла на Сороканиному березі. У 1751 р. згадують дерев’яну церкву св. арх. Михайла з усіма гарними образами та двома дзвонами. Очевидно, ця церква стояла недалеко від теперішньої, там, де росте стара липа. Поряд була дерев’яна дзвіниця.
Нині в селі стоїть типова мурована базиліка, споруджена з 1914 р. по 1917 р. Церква має гарне барокове завершення башти, бічні апсиди. На поверхні стін і на вежі вдало згруповано вузькі вікна з арковим завершенням. Камінь на церкву лупали недалеко від села, цеглу також виробляли на місці.
Дерево з розібраної дерев’яної церкви пішло на дахову конструкцію та вежу. Організували будівництво куратори Лоя, Луцьо та Малинич.
За спогадами Василя Малинича, 1913 р. н., церкву будували шваби з Паланку, а керував будівництвом майстер Кужель з Середнього (?), який паралельно вів будівництво церкви в Червеньові. Син куратора Малинича зібрав у Америці гроші на церкву і передав додому, але сам не повернувся. Церква має гарний іконостас та ікони. Малювання стін виконав Ф. Решетар аж у 1970р. У кожній композиції написані прізвища жертвувачів.
У церкві зберігається вівтар з каплиці губернатора Підкарпатської Русі Костянтина Грабаря, похованого коло церкви. У радянський період майстри Михайло Аабик та Греньо переробили турню, а бляхарську роботу виконав ужгородець Федір Феник з помічником Данацком. У бані над вівтарем сховано грамоту з іменами всіх причетних до перебудови вежі. На вежі – два дзвони: новий великий, який піднімали, збудувавши кількаярусні дерев’яні сходи, та малий, що залишився зі старого комплекту (один дзвін забрали в Першу світову війну, а другий тріснув). Будували церкву за священика о. Євгена Петрика. Після нього служили о. Гомічко та о. Орос.
Біля церкви – гранітний хрест, поставлений у 1930 р. стараннями Марії і Терезії Камських.
Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 69 – 70.