2009 р. На Львівщині до сторічного ювілею Б.-І. Антонича реконструювали його музей-садибу

Дата: 05.10.2009

Як заявив 4 жовтня власкорові ЗІКу голова Мостиської районної ради Львівської області Антанас Вербаускас, до завтрашнього 100-річного ювілею реконструкція музею-садиби Богдана-Ігоря Антонича у селі Бортятині Мостиського району уже завершена: будівельники працювали, не покладаючи рук. Залишився задоволеним підготовкою до 100-річчя поета і міністр регіонального розвитку Василь Куйбіда, який особисто проінспектував усі роботи у Бортятині.

Антанас Вербаускас каже, що особисто зустрічався з міністром в Києві. Просив його взяти під свій патронат підготовку до 100-річчя Б.-І. Антонича.

«Міністр посприяв виділенню коштів на реконструкцію родинного маєтку Антоничів в Бортятині. Тому знайшов час, повертаючись із відрядження з Республіки Польщі, заїхати у Бортятин та на власні очі переконатися, що державні гроші освоюються якісно та згідно з графіком», – наголосив у розмові з власкором ЗІКу голова Мостиської районної ради Антанас Вербаускас.

Довідка ЗІКу. У листопаді 2008 року депутат Львівської обласної ради, голова Мостиської РДА Юрій Візняк та голова районної ради Антанас Вербаускас, вважаючи, що 100-річчю українського поета Богдана-Ігоря Антонича пасувало б надати державного рівня, звернувся з такою пропозицією до Президента України Віктора Ющенка.

У селі Бортятині Мостиського району Львівської області, де поховані батьки Б.-І. Антонича, поет мешкав приблизно з 1926 року, громада готується до 100-річчя від дня народження славного українця вже декілька років поспіль.

Кожного року громада Мостищини разом з парохом УГКЦ, отцем Михайлом на могилі батьків Б.-І. Антонича в Бортятині відправляють молебні. При місцевій школі створено музей Б.-І. Антонича, (батько поета був у Бортятині священиком), де вже зібрано понад сотню експонатів.

Богдан-Ігор Антонич народився 5 жовтня 1909 р. на Лемківщині, у родині сільського священика. У 1923-25 p. p. Б.-І. Антонич почав писати твори. З 1931 р. почав друкуватися в періодиці. Саме тоді в бібліотеці журналу «Дажбог» заявилася його перша збірка «Привітання життя».

У 1933 р., закінчивши студії в університеті з дипломом магістра філософії, Антонич став вільним літератором. Від 1934 р. Б.-Г. Антонич активно друкується в західноукраїнських часописах «Вогні», «Дзвони», «Назустріч», «Ми». Тоді ж він видав збірку «Три перстені», за яку отримав літературну премію Товариства українських письменників і журналістів ім. Івана Франка. За неповних чотири роки письменник готує до друку чотири книги поезій, працює над малою прозою, пише роман і лібрето до опери, пробує себе у ролі мистецтвознавця. У 193б р. виходить найбільша прижиттєва збірка Б-І. Антонича «Книга Лева».

Видужування після операції у 1937 р. ускладнилося запаленням легенів. Слабке серце не витримало. 6 липня Богдан-Ігор Антонич помер. Поховано поета на Янівському цвинтарі у Львові.

Джерело: «Західна інформаційна корпорація»