1993 р. Кому в Перемишлі муляє очі купол
Навесні минулого року всупереч волі папи римського Івана Павла II колишня греко-католицька катедра святого Івана Хрестителя в Перемишлі так і не була повернута греко-католикам, хоч до 1946 року понад 160 літ була їхньою. Ця неприємна історія, яка супроводжувалась галасливою антиукраїнською кампанією, принесла старовинному Перемишлю – місту з багатою культурною спадщиною, славними традиціями – недобру славу.
Минув рік, і знову про колишню Перемиську греко-католицьку катедру пишуть і говорять у Польщі. З подачі теперішніх її господарів, зокрема настоятеля монастиря отців кармелітів Анджея Гута, готується черговий акт вандалізму – до кінця року передбачається знищення купола (бані) катедри. Як „аргументи” висуваються: незадовільний технічний стан купола та намір повернути храмові його первісний вигляд. На жаль, перемиський воєводський консерватор пам’яток архітектури попередньо підтримав цей, на нашу думку, злочинний задум.
Перемиські міський і воєводський відділи Об’єднання українців у Польщі заявили офіційний протест проти руйнування старовинного собору, який має велику архітектурну вартість і є часткою української історії, культури. Ліквідація бані, твердять українці Перемищини, не зітре слідів українства в Перемишлі, а лише значною мірою утруднить нормалізацію польсько-українських стосунків. Протестують також представники польської громадськості, зокрема мистці, архітекти.
Вважаємо, що посилання на поганий технічний стан купола не є підставою, а лише приводом для остаточного знищення цінної пам’ятки української архітектури, яка вже понад сто років є невід’ємним і домінуючим об’єктом центральної частини міста. В цивілізованому світі в такій ситуції пам’ятки архітектури не нищать, а ремонтують, реставрують. Знищення купола не поверне храму до його первісного стану, бо в комплекс органічно вписані також збудовані греко-католиками каплиця святого Миколая і дзвіниця, а в підземеллі поховані видатні перемиські греко-католицькі єпископи Максиміліан Рилло та Іван Снігурський.
Справжня мета цього запланованого антиукраїнського акту вандалізму – остаточно ліквідувати ще один надзвичайно важливий матеріальний об’єкт української культури на етнічних українських теренах сучасної південно-східної Польщі.
Хочеться вірити, що здоровий глузд візьме гору, і старовинний Перемишль, говорячи словами польської публіцистки Дороти Тераковської, перестане претендувати на титул столиці польського Темнограда.
Володимир Середа
Джерело:
Пам’ятки України, 1993 р., № 1-6, с. 205 – 206.