Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину,
якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

2007 р. Повернення “Золотої рози”

Ірина Залецька

Дата: 26.09.2007

Єврейська громада має намір відновити одну з найгарніших синагог центрально-східної Європи – “Золоту розу”, яку 1941-го зруйнували фашисти. Цей храм має стати осердям духовного осередку євреїв у Львові. Планують також відкрити Єврейський музей на вул. Староєврейській.

Як розповіла “Газеті” Лілія Онищенко, керівник управління охорони історичного середовища ЛМР, наразі є лише візуалізація колишньої синагоги, відтворена з історичних описів та іконографічних матеріалів. Тому зарано навіть говорити про проект.

– Ідея відновити синагогу витала з початків незалежності України. Її навіть включили до державної програми відновлення зруйнованих під час війни пам’яток, куди також потрапив Михайлівський золотоверхий собор, який уже відбудували.

Однак коштів на відновлення синагоги так і не виділили. Тому єврейська громада вирішила самостійно розпочати її відновлення. Наразі здійснюють це за кошти громади і спонсорів, а міська рада допомагає видачею різноманітних дозволів і вирішенням інших організаційних питань. Зокрема, від початку серпня львівські археологи запрацювали спільно з ізраїльськими колегами.

Під час досліджень вони наштовхнулися на перешкоди – виявили високий рівень ґрунтових вод. Фахівці досі не визначили причини: це джерело чи техногенна вода. За словами Юрія Лукомського, заступника директора ЛКП “Архітектурно-археологічна служба Львова”, археологічні дослідження можуть тривати від двох до п’яти років. Серед знахідок, на які натрапили археологи, – кераміка та багато архітектурних деталей, прикрашених різьбою. Зазначені роботи проводять за кошти єврейської громади, їх загальна вартість – 120 тис. грн.

– Загалом маємо намір проводити розкопки на площі 180 квадратних метрів. Найдавніший віднайдений культурний шар датується ХIV століттям, саму синагогу звели в XVI ст., – розповів пан Лукомський.

Мейлах Шейхед, директор Представництва в Україні Американського об’єднання комітетів для євреїв колишнього Радянського Союзу, директор благодійної організації “Єврейське Відродження”, обурений, що міська рада не профінансувала археологічних розкопок, хоча й пообіцяла зробити це. Водночас він висловив надію на співучасть міста у відбудові давнього храму.

– Не було людини у світі, яка відвідала б Львів і не була в цій синагозі. Єрусалимський центр єврейського мистецтва розробив комп’ютерний варіант відбудови синагоги. Ми хочемо відродити цей район як духовне місце, недалеко від цієї синагоги була також міська синагога. Зараз важко сказати, скільки коштів для цього потрібно, за попередніми підрахунками, відновлення храму коштуватиме 9-10 мільйонів доларів.

Сподіваємося на власні сили та допомогу міста, оскільки мер пообіцяв сприяти. У містах Європи це відбувається за схемою: 50% виділяє місто, 50% – наша громада. Також Мейлах Шейхед додав, що, крім відновлення “Золотої Рози”, є задум уперше в Україні відкрити Єврейський музей на вул. Староєврейській. Наразі єврейська громада у Львові налічує 2000 осіб.

Довідка:

Синагога “Турей Загав” (“Золоті рядки”), відома у Львові під “народною” назвою “Золота Роза”. Муровану міську синагогу спорудив у 1592-1596 роках італійський архітектор Павло Щасливий Римлянин. Фундатором синагоги був багатий львівський купець, банкір і королівський фінансист Ісаак Нахманович (Ісаак бен Нахман). Це була друга міська синагога, на будівництво якої влада довго не давала дозволу.

Народна назва “Золота Роза” (або “Турей Загав”) пов’язана з донькою Ісаака бен Нахмана, котра, згідно з легендою, допомогла єврейській громаді отримати дозвіл на спорудження храму, погодившись стати дружиною короля. Після його одержання дівчина викинулася з вікна.

Підлога молитовного залу була заглиблена нижче від рівня вулиці (споруда не мала бути вищою за сусідні будинки), завдяки чому й утворився високий репрезентативний зал, перекритий системою готичних хрещатих склепінь. Архітектурна стилістика будівлі перехідна від готики до ренесансу. Пам’ятку зруйнували вибухівкою німецько-фашистські окупанти в серпні 1941 року.

Джерело: “