Логотип сайту «Прадідівська слава»
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Лист на сайт Здобудеш Українську державу або згинеш у боротьбі за неї!

^Кодень с

Церква св. Духа

Церква св. Духа

Розмір зображення: 560:800 піксел

Заснована Павлом Сапігою як замкова. 1 Перша згадка походить з 1530 р., але мусила існувати раніше. В споруді збереглася надгробна плита Івана Сапіги, гетьмана Великого Князівства Литовського, а пізніше воєводи підляського, який помер у 1520 р., 2 з кириличним написом. Церква є унікальною серед українських церков своїм ґотично-ренесансовим стилем. У акті візитації 1726 р. про неї сказано: “Коденьська на замку св. Духа Церква сама мурована зі склепіннями і склепами фундаментальними. Дах старий, копула одна без хреста”. 3

У 1817 р. завалився дах на церкві, відновлений в пізніші роки. 4 З 1875 р. – православна. У 1897 р. її реставрацію здійснив Едуард Старжинський, застосувавши спеціальну цеглу старого характеру і відновивши її первісний вигляд. 5 Після першої світової війни перетворена на костел під тою ж назвою. 6 У 1932 р. при церкві створено неоунійну парафію св. арх. Михайла, яка діяла до 1940 р. 7 У 1960-1961 рр. проведено реставрацію пам’ятки за проектом С. Боґуцького з Варшави. 8

Мурована з червоної цегли нетинькована тринавова споруда. Для елементів порталу, підп’ятників склепінь, обрамування вікон використано дрібнозернистий пісковик. Ширший головний об’єм завершений на сході вужчим, гранчастим в плані вівтарем. На крутому двосхилиму даху головного об’єму, критому дахівкою, здіймається невелика вежечка-ліхтар з сиґнатуркою, завершена маківкою. Багато оздоблений чільний західний фасад виділяється порталом, прикрашеним гербами Сапігів, круглим вікном, навіяним “розетами” ґотичних храмів і сітчастим узором з цегли-залізняка, що чітко читається на більш світлому фоні стіни.

На бічних фасадах церкви немає інших узорів, окрім узорів з цегли-залізняка. їх поверхня рівномірно розділена східчастими контрфорсами, між якими розташовані високі і вузькі вікна з півциркульним завершенням (лише з південної сторони). Східний фасад церкви, як і західний, завершений високим фронтоном, аркові ніші якого значно відрізняються від ніш чільного фасаду. Простий за обрисами чільний фасад членований східчастими контрфорсами. Два середні контрфорси, які відзначають поділ склепіння нави, тягнуться вгору на щипець і зв’язують його з більш скромним низом. Щипець поділений на три ряди аркових з гирками ніш, поля яких отиньковані і побілені. Над першим і другим рядами ніш і біля основи, по боках третього ряду, розташовані вставки з кольорових і золочених глазурованих кахель з зображенням святих у візантійських традиціях. По схилах щипця здіймаються невеликі фігурні стовпчики, які складаються в перерізі лише з двох фасонних цеглин.

Ймовірно, для розташування ризниці, витягнений вузький вівтар зсунений з повздовжньої осі храму. В інтер’єрі простір розділений на три нави чотирма масивними стовпами на які опираються нервюрні склепіння, в яких ребра відіграють вже декоративну роль. Над входом в церкву з західної сторони розташовані хори, біля яких є гвинтові сходи, що ведуть на них і на склепіння. Стіни в інтер’єрі тиньковані.

В церкві збереглося декілька ікон XVII-XVII ст. і ранньоренесансова надгробна плита Івана Сапіги (помер 1520 р. ). Первісно Іван Сапіга був похований в с. Ботьки на Північному Підляшші, а пізніше перепохований сином Павлом в коденській церкві. Сюди ж і перенесена ця плита з написом давньоукраїнською мовою:

“БНН Іоанові Симеоновічові Сопіга наперед писареви, а потом канцлірови ктому сил Великаго князства Литовскаго й Витопскому, в конець Подляскому воеводе й маршалкові. а к тому найвысшому Великаго князства Литовскаго секретарови, браславскому старосте дідичови на Кодню, з великих литовских господарей урожоному потомку з Сунігаила, сиріч: Пунігайловіча сопіга, каштеляна Троцкого Сімеона именем на крщенію взятом, за Іегелы оружіем ліс до дідовских столпов й кринов гербов в соединенію Литвы совокупленым украшенаго отца: з Пунігайла Наримундовича Олгердового равножителя, тожде Троцкаго каштеляна Сопіга з грацкаго от премудрости реченнаго откуду свое вся памят имя призывает, Наримунтовичов сиріч Белженского и Подолского князюв брата, діда: з Наримунта Гедиминовича Пинскаго епарха прадеда, з Гедимина Вітеніча прапрадеда, з Вітеня прапрадеваваго отца Літовских князюв, Павел Янович Сопіга ПΘ літ житія совершеннаго отцу сіе начертаніе положи лета АФК-го. Тим сия человик печеатуе”. [9]

1. Гаврилюк Ю. Надмогильна плита Іванові Сопізі. // Основи. – Більськ Підляський, 1988. 4. 2. – С. 1-3.

2. Гаврилюк Ю. З культурного життя на Підляшші в XV-XVI ст. // Основи. – Більськ Підляський, 1989. Ч. З.

3. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Konsystorz Grecko-Katolicki w Chełmie, Sygn. 780, a. 228a.

4. Хрусцевич Г. Посад Кодень и его исторические достопримичательности. // ПРС, VII. – С. 241-258.

5. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Chełmsko-Warszawski Duchowny Konsystorz Prawosławny, Sygn. 1054.

6. Gawarecki H., Marszałek L., Szczepanik Т., Wójcikowski W. Lubelszczyzna. – Warszawa, 1979. – S. 369.

7. Lomaz B. Neounia w Diecezji Siedleckiej. // Chrześcijański wschód a kultura Polska. – Lublin, 1989. – S. 55-76; ЦДІА, фонд 309, опис 1, справа 1064.

8. Prace konserwatorskie – województwo Lubelskie (1958-1966). // Ochrona zabytków, 1967. N4. – S. 56.

9. Гаврилюк Ю. Надмогильна плита Іванові Сопізі. // Основи. – Більськ Підляський, 1988. ч. 2. – С. 1-3.

Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 222 – 225.

Вкладені елементи

Рисунок В. Грязнова за: Памятники русской старины. Выпуск VIII. Холмская Русь. Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове…
Загальний вигляд з позиції А4
Рисунок В. Грязнова за: Памятники русской старины. Выпуск VIII. Холмская Русь. Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове…
Поховальна плита Івана Сопіти
Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 224.
Загальний вигляд з позиції А2. Фото Богдана Мартинюка, квітень 2000 р.
Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 224.
План. За: Kwartalnik Architektury i Urbanistyki, 1968, N. 3.
Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 225.
Портал. Фото автора, червень 1998 р.
Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 225.
Склепіння. Фото автора, червень 1998 р.

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1975 – 2017 М.Жарких (ідея, технічна підтримка, частина наповнення)

Передрук статей із сайту заохочується за дотримання
умов використання

Сайт живе на

Число завантажень : 333

Модифіковано : 17.01.2013

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.