Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину,
якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

[1990 р.] Паспортна інформація

Городище Німфей

Пам’ятка археології

VІ ст. до н.е. – IІІ ст. н. е.

Розміщення:

Автономна Республіка Крим, м. Керч.

Загальний опис:

Загальна площа сучасної території городища біля 9 га., культурні нашарування складають 5 м. Розкопками останніх років виявлено терасне планування міських кварталів, відкрито святилище Деметри, яке тричі відбудовувалось (VI-II ст. до н. е.). Знайдено також будівлю з абсидою V-IV ст. до н. е. Виявлені в ньому культові речі дозволяють зробити висновок про належність будівлі до святилища кабірів (підземних божеств). Розміри святилища – 14,3×5 м, товщина стін – 0,85 м. В некрополі відкриті склепи з рельєфними зображеннями Афіни, Діоніса, Сатира, Силена, а також склепи з розписами.

Серед знахідок при розкопках городища виявлено багато керамічних виробів. Серед них: посудини типу ритонів, культові миски, уламки виробів з островів Самоса та Родоса (амфори, кіліки), фрагменти метарських чаш, аттичний чорнолаковий посуд, кераміка місцевого виробництва з рослинним орнаментом. В культових приміщеннях знайдені глиняні форми (самоського виробництва) для виготовлення теракот – зображення Деметри та Аполона.

Все це говорить про широкі економічні та культурні зв’язки з країнами Афінського морського союзу кінця V ст. до н. е.

Історична довідка, відомості про дослідження:

Городище Німфей (місто Німф) виникло самостійно в тісному зв’язку з зацікавленістю правлячої верхівки місцевого населення в торговому обміні з греками, заснувавшими на північному березі місто. Основою економіки Німфея було землеробство. В даній місцевості вирощувались багаті врожаї пшениці, які постачались на експорт.

Розвідувальні роботи на городищі були розпочаті в 1876 р. Кондаковим Н.П., в 1878-79 р. продовжені Веребрюсовим С.І. Планомірні дослідження почались з 1939 р. під керівництвом Худяка М.М. З 1948 р. по 1958 р. експедицію очолював Скуднов В.М., а з 1966 р.- Грач Н.Л. В 1972 р. експедиція розпочала планомірне дослідження некрополя та території городища.

Реставраційні роботи:

Реставрація кладок фундаментів стін городища ведеться дослідницькою експедицією. Окремі ділянки консервуються засипкою землі.

Облікова інформація:

Взято під охорону згідно постанови Ради міністрів УРСР від 21.07.1965 р.

Охоронний № : № 711.

Межі охоронної зони і зони регулювання забудови: згідно рішення виконкому Керченської міської Ради народних депутатів від 28.06.1974 р. № 498 визначена охоронна зона в межах 8,5 га по вулиці, відведеній заводу “Залив” по березі моря до початку вул. З.Космодем’янської, Гражданської, з північного заходу вул. Рубіжної, виключаючи межу території маяка і до вул. Петрової.

Основна бібліографія, архівні дані:

Шкорпил В.В. Нимфей и первый список нимфейских граждан. // ЗООИД.- XX., 1957.

Худяк М.М. Раскопки в Нимфее. // СГЭ.- 1940.,- 1947.- № 4., – 1948.- № 5., – 1954.- № 6.

Раскопки святилища Нимфея. // СА.- 1952.- № 16.

Из истории Нимфея VI-III вв. до н.э.- Л., 1962.

Брашинский И.В. К вопросу о политическом положении Нимфея во второй V в. до н.э. // ВДИ.- 1955.- № 2.

Скуднова В.М. Находки колхидских монет и пифосов в Нимфее. // ВДИ.- 1952.- № 2.

Раскопки Нимфея в 1960 г. // СГЭ.- 1964.- № 25.

Жебелев С.А. Афины, Нимфей и измена Пилона // ИГАИМК.- Вып. 104.

Полевые отчеты за 1966-74 гг. // Фонды Государственного Эрмитажа.