2008 р. 40 років тому “Ластівчине гніздо” повинно було звалитися

Дата: 20.07.2008

Мало хто з туристів, хто буває на Південному березі Криму, встоїть перед видом “звитого” на самому краю скелі замку “Ластівчине гніздо” і не сфотографує його для домашнього фотоальбому. Хоча 40 років тому за всіма законами фізики романтичний замок повинен був елементарно звалитися в море.

Як стало відомо, саме команда реставраторів і робочих тресту “Ялтаспецстрой” під керівництвом архітектора Іраклія Татієва та інженера Володимира Тимофеєва, змінила перебіг природних процесів і зберегла перлину Криму.

Після потужного землетрусу в 1927 році здавалося, що 9-бальні поштовхи ледве потривожили замок “Ластівчине гніздо” – в море впали шпилі вежі, з-під балкона випав шматок скелі, а під замком пробігла невелика тріщина. Тільки через сорок років з’ясувалося, що замок встояв дивом, а до падіння не вистачило зовсім трохи.

У 1966-му в Ялті зареєстрували декілька невеликих поштовхів, які практично ніхто не відчув, хіба що в квартирах посуд дзвенів. 59-річний Ігор Стручек, який працював у той час зварювачем-бетонщиком тресту “Ялтаспецстрой”, близько знайомий з “Ластівчиним гніздом” вже більше сорока років. Але саме тоді замок і почав просідати, з основи випадали камені.

Пізніше фахівці з’ясували, що посипалася бетонна плита, встановлена під основою замку ще в 1912 році. А тоді підходи до скелі перегородили і на самому верху було ухвалено рішення “Ластівчине гніздо” відновити. Тільки як це зробити з триповерховою будівлею на краю стометрової скелі було неясно.

Будівлю розібрали. Правда, не повністю, до першого поверху. Зазначимо, що Ігор Стручек був у числі тих, хто нумерував камені та акуратно складав їх в безпечне місце. Таким чином, навантаження на основу зменшили.

“Оскільки тріщини в скелі після землетрусу відкрили доступ повітря всередину і плита під основою “Ластівчиного гнізда” посипалася, довелося укріплювати її залишки. У балкон засверлили анкера, на яких закріпили люльки. У них робочі тресту “Ялтаспецстрой” спускалися по тросах і працювали, туди ж опускали будматеріали. Під’їзд до замку через нестійкість скелі був виключений. Тому бетон, арматуру, швелер тягали уручну з території довколишнього санаторію”, – розповів Стручек.

Його зміна в люльці тривала дві години. Працювали вп’ятьох. “Спершу по периметру будівлі оббили бетон метра на півтора в глибину. Потім почали закладати балки каменями, армувати і заливати бетоном”, – продовжує Ігор Стручек. Якщо альпіністи звикли проводити свої “робочі дні” над прірвою, то для фахівців “Ялтаспецстроя” таке було, м’яко кажучи, в новинку. Як говорить ветеран, до висоти звикли з часом, працювали все-таки над морем на висоті більше ста метрів.

Проте до чого робочі так і не змогли звикнути, так це до допитливих туристів. “Мало того, що лізли фотографуватися. Одного разу з’явився хлопець з двома дівчатами. Думаю, він був напідпитку. Вирішив перед пані випендритися, заліз на балкон замку і стрибнув у море. Кажуть, він собі печінку і нирки відбив. Але залишився живий. Вчасно “швидку допомогу” викликали”, – згадує Ігор Стручек.

Після того, як робочі “Ялтаспецстроя” укріпили основу, одягнувши її наприкінці в антисейсмічний пояс зі свинцю, реставратори зібрали “Ластівчине гніздо” як конструктор і провели остаточну реставрацію. У 1971 році оновлене “Ластівчине гніздо” знайшло, на радість всім, хто любив і любить Крим, нове життя – життя символу Південного берега Криму, яке розійшлося по всьому світу мільйонами листівок і фотографій.

До речі, Ігор Стручек брав участь ще в двох реставраціях, в 85-му і 93-му роках. Під час останньої італієць, який взяв замок в оренду під ресторан, роздобув старі ескізи “Ластівчиного гнізда”. Тому замок відновили в точності, яким він був побудований в 1912 році інженером Олександром Шервудом для нафтопромисловця німецького барона Рудольфа фон Штенгеля.

“Зараз замок добре виглядає”, – говорить Ігор Стручак, він задоволений своєю роботою. Правда, додає: “Реставраційні роботи треба кожні 15 років проводити. Клімат у нас для замку не дуже гостинний, морське повітря роз’їдає основу. Скелі неначе ржаві”.

Зазначимо, що замок “Ластівчине гніздо” лідирує в конкурсі “7 чудес Ялти”. Продовжиться голосування за “7 чудес Ялти” до 30 липня включно. Переможцями конкурсу-акції будуть визнані 7 номінантів, за яких віддадуть найбільшу кількість голосів. 9 серпня, в День міста, будуть оголошені результати.

Планується, що конкурс “7 чудес Ялти” увійде до Книги рекордів України, а в голосуванні візьмуть участь не тільки жителі України, але і країн ближнього і дальнього зарубіжжя, повідомляє Newsru.ua

Джерело: