Укріплення міста

Розмір зображення: 800:501 піксел

Фрагмент муру між замком і ратушею. Фото М.І.Жарких 1977 р.

Глинська брама 17 ст. [Постанова Ради міністрів УРСР “Про впорядкування справи обліку та охорони пам’ятників архітектури на території Української РСР” № 970 від 24.08.1963 р.].

Львівська брама 17 ст. [Постанова Ради міністрів УРСР “Про впорядкування справи обліку та охорони пам’ятників архітектури на території Української РСР” № 970 від 24.08.1963 р.].

Башти та мури міста 17 ст. [Постанова Ради міністрів УРСР “Про впорядкування справи обліку та охорони пам’ятників архітектури на території Української РСР” № 970 від 24.08.1963 р.].

Глинська брама та Львівська брама: пам’ятки виключені з державного списку [Постанова Ради міністрів УРСР “Про виключення окремих споруд із списку пам’яток містобудування і архітектури УРСР, що перебувають під охороною держави” № 445 від 25.10.1983 р.].

Міські мури з баштами 1613 – 1621 рр. (пл.Вічева) [Державний реєстр національного культурного надбання: пам’ятки містобудування і архітектури України (проект). – Пам’ятки України, 1999 р., № 2-3].

БАШНИ И СТЕНЫ ГОРОДА, XVII в. Сохранились фрагментарно. После возведения замка город был окружен сложенными из камня и кирпича оборонными стенами с боевыми галереями и башнями. В стенах было четверо ворот: главные – Глинские (Краковские) и Львовские и второстепенные – Зверинецкие и Туринецкие. Стены окружали глубокий ров и вал. Работы по сооружению стен и башен велись с 1613 по 1621 гг. В 1626 г. начали насыпать вал. В 1677 г. оборонные сооружения обновлялись и ремонтировались. В середине XVIII в. башни и стены приходят в упадок и с 1787 г. их начинают разбирать.

Полностью сохранились две башни. Первая расположена в западной части города, около Глинских ворот (разобраны в начале 1960-х годов). Вторая, круглая в плане, фланкирует северо-восточный угол оборонной ограды доминиканского монастыря. Нижняя часть третьей, полукруглой башни, используется в качестве фундамента дома, расположенного в северо-западной части старого города (пер. Горького, 13).

Наиболее хорошо сохранилась четвертая, западная, высокая башня. Она четырехъярусная, восьмигранная в плане, завершена барочной главой. На каждой грани в четыре ряда расположены бойницы. Верхний ярус оформлен аркатурным фризом, под которым расположены стрельчатые проемы. Башня одновременно служила колокольней костела Лаврентия. От башни по направлению к замку расположена часть городской оборонной стены. Другая часть стены сохранилась около Доминиканского костела, третья – возле Зверинецких ворот. Стены и башни являются ценными памятниками оборонной архитектуры. (ПГА, т. 2, с. 148)

Брами звались Глинська, Львівська, Звіринецька і Єврейська [Історія міст і сіл УРСР : Львівська область. – К. : ГРУРЕ, 1968 р.].

Глинська брама 17 ст. (пл. 1 Травня) [Пам’ятники архітектури УРСР, що перебувають під державною охороною: список. – К.: Держбудвидав, 1956 р., с. 59].

Львівська брама 17 ст. (пл. 1 Травня) [Пам’ятники архітектури УРСР, що перебувають під державною охороною: список. – К.: Держбудвидав, 1956 р., с. 59].

Башти та мури міста 17 ст. (пл.Базарна, вул.Львівська) [Пам’ятники архітектури УРСР, що перебувають під державною охороною: список. – К.: Держбудвидав, 1956 р., с. 59].