Монастир св. Василя Великого

Найдавніші згадки про монастир василиян, розташований на старому городищі, званому Замчище, розташованому в місці впадіння потоку Олень до ріки Танва, походять з XVII ст. Тут розташовувалися дерев’яна церква, невеликі приміщення для монахів і цвинтар. 1 У 1738 р. в цьому монастирі був пострижений о. М. Лісевич. 2 За рішенням Дубненської наради 1745 р. ченці монастиря були перенесені до Люблина. Як пише М. Ваврик, 3 єпископ Ляскаріс подає, що монахи потайки опустили з монастиря все що вдалося і перенеслись до Люблина. Розгніваний колятор Тома Замойський передав монастирську церкву латинській парафії в Томашеві. Через відлюдність місцевості і брак відвідувачів, у 1786 р. церкву ліквідовано і розібрано 4.

1. Pawłowski A. Roztocze Polskie, Puszcza Solska i Lasy Janowskie. – Warszawa, 1997. – S. 69.

2. Ваврик M. Нарис розвитку і стану Василиянського чина XVII-XX ст. – Рим, 1979. – С. 27.

3. Там само.

4. Pawłowski A. Roztocze Polskie, Puszcza Solska i Lasy Janowskie. – Warszawa, 1997. – S. 69.

Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 206.