1968 р. По Україні
Г. Н. Логвин
Справді унікальним шедевром волинської архітектури XVIII ст. є Стрітенська кам’яна церква в урочищі Залісоче в Олиці, збудована в 1784 р.
Вона стоїть на території старого міста, недалеко від Луцької брами, на пагорбі, який ледве помітно з боку міста і краще видно з боку річки. Інтимність і задушевність, характерна для творчості волинських митців, виявилася тут особливо виразно; однак вона поєднана з мотивами героїки, величі, і саме це і справляє великий емоційний вплив. Мистецький задум блискуче втілений у досконалу архітектурно-конструктивну форму. Храм є класичним зразком строго центричних споруд. Грандіозний восьмигранний у плані об’єм, з якого ледве виступають два маленьких об’єми бабинця та вівтаря, увінчаний небачено широкою банею – 16 метрів у діаметрі, з помірним, гарного рисунка ліхтариком. У зовнішніх масах храму найповніше відчувається спокійна велич завдяки тому, що восьмигранний масив на гранях членований пілястрами та прорізаний великими вікнами; вони своїми вертикальними лініями полегшують маси, роблять їх стрункішими і надають їм руху вгору, який гармонійно і легко згасає в м’якому абрисі широкої бані. В інтер’єрі ж вражають широта, розмах мистецького задуму і досконалість організації простору.
Дуже нелегким завданням, що виникло перед архітектором, було перекриття досить великого приміщення. Ще важче було не перекрити простір, а погасити величезні сили розпору бані. З цих труднощів майстер вийшов переможцем, дотепно вирішивши план. Восьмигранне приміщення має неймовірної товщини – 4 метри – стіни; в них навхрест, по сторонах світу, глибоко врізано три прямокутні і одне півкругле (вівтарне) приміщення. В інші чотири грані врізані надзвичайно великі ніші з високими вікнами. Отже, тут вдалось у стінах сховати вісім могутніх контрфорсів і разом з тим максимально зменшити витрати матеріалу, бо стін по суті немає, а є тільки вісім великих пілонів, що за допомогою арок несуть баню. У першій чверті XIX ст. в храмі після пожежі впало склепіння і не було майстра, який би його вимурував. Тоді, як переказують, один олицький тесляр взявся зрубати баню з дерева і за півтора місяця закінчив роботу. Це теж було велике і сміливе завдання, але високоталановитий майстер спромігся розв’язати його.
Краса і велич інтер’єра тут захоплюють. І досягнуто цього не фізичними розмірами, а виключно архітектурно-мистецькими засобами. Де б ми не перебували, завжди свідомо чи несвідомо, для просторової орієнтації зіставляємо різні речі і, насамперед, людину з оточенням. Добре нарисовані, прекрасних пропорцій пілястри вже зорово дають відчуття великих масштабів будівлі. З пілястрами зіставляються високі й широкі арки, що оформляють вісім ніш з величезними вікнами. Арки-ніші в свою чергу порівнюються з банею, що на них спирається, і тому вона здається колосальних розмірів, а контраст маленького кола світлого ліхтарика півтемним верхнім частинам бані створює враження недосяжної височини. Саме ритм розчленованих стін, вертикалей вікон, пілястр та їх легкий рух вгору і зумовлюють ілюзію просторості, високості й урочистої величі. Описувана церква є цінною пам’яткою волинського мистецтва.
Джерело: Логвин Г.Н. По Україні. – К.: Мистецтво, 1968 р., с. 174 – 177.