Меморіальний комплекс

Валентина Федорова, Лариса Восьмірова

Меморіальний комплекс: Братська могила партизанів, радянських воїнів, 1941, 1943; Пам’ятний знак на честь загиблих воїнів-земляків, 1975 (іст). Вул. Леніна, центр, біля Будинку культури.

Поховано 233-х воїнів, які загинули під час оборонних боїв за селище на початку жовтня 1941 підрозділами 293-ї стрілецької дивізії 40-ї армії та воїни 615-го стрілецького полку 167-ї стрілецької дивізії, які загинули під час його визволення від нацистських загарбників 1 вересня 1943 та померли від ран у дислокованих тут шпиталях. Відомі прізвища 32-х воїнів і 2-х партизанів (два – із 213-го окремого загону розмінування; по одному – із 238-го окремого лижного батальйону, 271 -ї окремої розвідувальної роти, 232- го та 79-го СП, 25-го гв. повітряно-десантного полку).

У могилі поховані також командир Хотінського партизанського загону ім. Хрущова С.Зв’ягін і розвідник цього ж загону Ф.Прийменко. Загін було створено 10 жовтня 1941. До його складу входило біля 70 чол. Загін діяв у взаємодії з військовими підрозділами 1034-го стрілецького полку 293-ї стрілецької дивізії 40-ї армії Південно-західного фронту.

Створена із бійців загону група дальньої розвідки доставляла армії дані про силу наступаючого ворога, забезпечувала проведення агентурних розвідок по глибоким тилам противника. За зразкове виконання завдань командування С.Зв’ягін був нагороджений орденом Червоної Зірки. У 1942 загін отримав завдання переправитись через лінію фронту, розміститись в Микільському лісі і розвернути дії на території Сумської обл.

Першу лінію оборони противника подолали 20 травня. При прориві другої лінії оборони 21 травня 1942 загін прийняв бій біля с. Мала Вільшанка Курської обл. У цьому бою, вириваючись із оточення, загинули майже всі партизани.

У 1950 останки загиблих із різних місць перенесені у братську могилу, на якій у тому ж році встановлено бетонну скульптуру воїна /2,5 м/ на цегляному постаменті /1,7 м/ і покладено чавунну надгробну плиту /1,4 х 0,9 м/ з меморіальним написом і прізвищами загиблих.

У 1975 за могилою на бетонній основі /0,9 х 18,8 м/ під кутом встановлено 11 чавунних плит /1,8 х 1,2 м/ з прізвищами 261 воїна-земляка, які загинули в період Другої світової війни і меморіальним написом. Серед них – Герої Радянського Союзу М.Гальченко (10.01.1944, посмертно) і О.Ройченко (17.10.1943, посмертно).

Гальченко Микола Петрович (1920, с. Писарівка, нині у межах смт Хотінь – 09.12.1943, м. Васильків Київська обл.) народився у селянській родині. Після закінчення 5 класів працював у колгоспі. Під час окупації території Сумської обл. німецько-фашистськими загарбниками воював у партизанському загоні. У Червоній Армії з 1943.

У діючій армії з 1943. Командир кулеметної обслуги 615-го стрілецького полку 167-ї стрілецької дивізії 3 8-ї армії молодший сержант М.Кальченко у визвольних боях за Київ знищив декілька вогневих точок противника, що сприяло успіху атакуючих. Нагороджений орденом Леніна, медаллю.

На могилі встановлено меморіальну плиту. На батьківщині на будинку школи, де він навчався, встановлено меморіальну дошку.

Ройченко Олександр Олександрович (09.10.1911, смт Хотінь – 05.10.1943, м. Носівка Чернігівська обл.) народився у селянській родині. Закінчив 7 класів та школу ФЗН, працював токарем на машинобудівному заводі у м. Суми. У Червоній Армії з 1933.

Закінчив прикордонне училище у 1937, служив помічником, а потім начальником прикордонної застави на Далекому Сході.

На фронті під час Другої світової війни з 1942. Командир мінометної роти 1033-го стрілецького полку 280-ї стрілецької дивізії 60-ї армії ст. лейтенант О.Ройченко у складі штурмової групи 26.09.1943 подолав Дніпро в районі с. Страхолісся Чорнобильського району Київської обл. Мінометники сприяли стрілецьким підрозділам у захопленні плацдарму. Нагороджений орденом Леніна. У СПТУ № 2 м. Суми встановлено бюст Героя, на батьківщині та на будинку цеху № 3 ВАТ машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім. М.В. Фрунзе встановлено меморіальну дошку. Його ім’ям названо вулицю в с. Носівка.

[Центральний архів Міністерства оборони Російської Федерації, ф. 1428, оп. 2, спр. 17, арк. 78; ф. 203, оп. 2843, спр. 504, арк. 6-11; ф. 393, оп. 9005, спр. 108, арк. 50; Державний архів Сумської обл., ф. П-4, оп. 3 П, спр. 173, арк. 2, 5; Ф. НДБ «Хронологический справочник о временной оккупации немецко-фашистскими захватчиками Сумской области и ее освобождение Красной Армией 1941 – 1943». – С. 273; Паспорти військових поховань м. Суми і Сумського району, спр. 158, Т. 1. Облікова картка № 70; История городов и сел Украинской ССР. Сумская область. – К., 1980. – С. 530; Гріченко І. Т. Подвиг : Нариси про Героїв Радянського Союзу / І. Т. Гріченко, М. М. Головін. – X., 1971. – С. 67-68; 234-235; Герои Советского Союза : Краткий биографический словарь. В 2 т. – М., 1987. -Т. 1. – С. 310. – М., 1988. – Т. 2. – С. 364; Памятники истории и культуры Украинской ССР : каталог-справочник. – К., 1987. – С. 473.]

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 1206 – 1207.