Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

Церква Різдва богородиці

Церква Різдва богородиці

Розмір зображення: 800:595 піксел

Вперше церква згадується у ерекційному акті 1579 р. 1 У 1796 р. коштом ординації Замойських зведено нову дерев’яну церкву тарногородського типу, 2 ймовірно, тими ж майстрами, що і крешівську. З 1875 р. – православна. У 1909 р. церкву оглянув єпархіальний архітектор А. Пуринґ і охарактеризував її як “древню і ветху”. 3 У 1912 р. він отримав наказ спроектувати новий храм. 4 Такий же ж наказ отримав на початку 1914 р. новопризначений єпархіальний архітектор Євген Чиж. 5 Розмови затяглися і до початку війни не розпочато будови. Після війни церква зачинена. У 1936 р. православна громада під керівництвом о. Івана Олійника і урядовця громади зробила план тимчасового храму – дому молитви і збудувала його. 6 У 1938 р. під час акції нищення церков на Холмщині в червні-липні зруйновані і опечатана церква і дім молитви. 7 Відновлена православна парафія діяла під час німецької окупації у пристосованому приміщенні. 8

Судячи зі збереженої фотографії, 9 церква була тризрубною дерев’яною будівлею тарногородського типу. Характерною ознакою церков цього типу була наявність при наві по обох боках невеликих прямокутних в плані крилосів, зсунених до її східної частини. Зруби крилосів, виведені на одну висоту зі зрубами нави, вкривали причілкові дахи з гребенем, незначно нижчим від гребеня нави, що створювало враження трансепту. Вищий двосхилий дах нави вінчав ліхтарик з маківкою. Бабинець вкривав двосхилий причілковий дах, а вівтар – трисхилий. Церкву оточувало широке піддашшя, оперте на випусти вінців зрубів, які воно об’єднувало у єдину монументальну будівлю. Входи в церкву підкреслювали ґанки на двох колонах.

1. Историко-статистическое описание церкви и прихода в селе Хмелек. // ХВЕВ, 1892. № 17. – С. 315-317.

2. Там само.

3. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Chełmski Konsystorz Prawosławny, sygn. 2357.

4. Там само.

5. ЦДІА, фонд 693, опис 1, справа 237, аркуш 13.

6. Діло. – Львів, 1938. 4. 180 (17. 08). – С. 7.

7. Інтерпеляція посла д-ра Степана Барана до премієр міністра (1938). // Надбужанщина. – Нюйорк, Париж, Сідней, Торонто. 1986. Т. 1. – С. 700-713.

8. Холмський православний народній календар на 1942 р. – Холм, 1941. – С. 61.

9. Приватна збірка п. Олега Матвійчука, Львів.

Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 427.

Це село віднесено до Білгорайського повіту. Тут греко-католицьким священиком був Михайло Іванович Крип’якевич (прадід історика І.П.Крип’якевича) [Заболотна І. Гімназійний щоденник Івана Крип'якевича 1903 – 1904 років. – Український археографічний щорічник, 2007 р., т. 12, с. 476].