Сквер імені Т.Г. Шевченка

Людмила Казімірова

Сквер ім. Т.Г. Шевченка з боку вулиці Проскурівської

Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення. Розташований у центрі м. Хмельницького на площі 4,7 га, обмежовується вулицями Володимирською, Героїв Майдану, Грушевського і Проскурівською. Заповідний статус отримав рішенням шістнадцятої сесії Хмельницької обласної ради народних депутатів № 10 від 04.04.2001 р., коли було заповідано 0,47 га його території (тоді вкралася помилка); рішенням двадцять другої сесії Хмельницької обласної ради № 11 від 21.03.2002 р. площу парку-пам’ятки розширено до 4,7 га. Знаходиться у комунальній власності міської Ради.

Свою історію парк розпочинає з 1895 р., коли проскурівською міською управою одноголосно було схвалено пропозицію організації міського саду на місці Хлібної торгової площі (діяла з 1824 р.), яка на той час вже не використовувалась для проведення ярмарок і торгів. Впродовж 1895-1902 рр. було знесено частину крамниць, сплановано алеї, посаджено дерева, споруджено огорожу. Відкриття міського саду відбулось 1902 р. Тодішня влада Проскурова підтримували міський сад у гарному стані. Відомо, що у 1913 р. було виділено значні кошти на облаштування «дитячого саду» (дитячих ігрових майданчиків) і будівництво двох альтанок. Дотепер у парку зростають понадвікові клени гостролисті (Acer platanoides L.), гіркокаштани звичайні (Aesculus hippocastanum L.), ясени звичайні (Fraxinus excelsior L.), липи дрібнолисті (Tilia cordata Mill.), ялина звичайна і клен-явір (Acer pseudoplatanus L.), посаджені саме у ті часи.

Наприкінці 1920-х рр. міський сад перейменували в парк ім. М. Коцюбинського. У часи Другої світової війни велику кількість дерев було пошкоджено та знищено. Під час окупації на території парку з боку сучасної вулиці Грушевського проходило поховання німецьких військовослужбовців, померлих у військових госпіталях міста. Після війни зусиллями мешканців та властей міста було відтворено насадження скверу, висаджено велику кількість дерев, проведено реконструкцію та благоустрій.

Парк зазнав кілька реконструкцій: 1930-ті, 1950-ті, кінець 1960-х – початок 1970-х, друга половина 1980-х – початок 1990-х, 2009–2011 рр., 2016-2019 рр. Після однієї з реконструкцій парк почали іменувати сквером, хоча за існуючими класифікаційними нормами України потребує віднесення до категорії парків.

Сучасну назву сквер отримав 1992 р., коли на його території було відкрито пам’ятник Т.Г. Шевченкові (до цього часу сквер мав назву парк ім. М. Коцюбинського). Основними ландшафтно-композиційними елементами парку є пам’ятник Т.Г. Шевченкові, будівля однойменного кінотеатру, каскад фонтанів і дитячий майданчик з металевими скульптурами народного художника України М.І. Мазура.

У парку зростає 49 видів та форм деревно-кущових рослин, серед них: ялини звичайна (Picea abies L.), колюча (Picea pungens Engelm.) та канадська (Picea сanadensis Britt.); ялівці звичайний (Juniperus communis L.) та козацький (Juniperus sabina L.); кипарисовик Лавсона (Chamaecyparis lawsoniana (A. Murr.) Parl.), софора японська (Sophora japonica L.), яблуня Недзвецького (Malus niedzwetzkyana Dieck), кизильник чорноплодий (Cotoneaster melanocarpus Fisch.ex Blytt), багрянник японський (Gercidiphyllum japonicum Sieb. Et Zucc.), півонія деревовидна (Paeonia suffruticosa Andr.), керія японська (Kerria japonica (L.) DC.), барбарис Тунберга (Berberis vulgaris L.), горобинник горобинолистий (Sorbaria sorbifolia (L.) A.Br.) та ін.

Парк є улюбленим місцем відпочинку хмельничан, особливо молоді та дітей, тут часто влаштовуються різні свята, концерти, дискотеки.

Має велике рекреаційне, естетичне, освітньовиховне значення для мешканців міста та його гостей.

Джерела і література:

1. Єсюнін С. Прогулянка Проскуровом: історичні нариси – Хмельницький, 2008. – 160 с.

2. Дудин Р. Б. Видова та вікова структура насаджень скверу імені Т.Г. Шевченка у Хмельницькому // Науковий вісник НЛТУ. – Львів , 2008. – Вип. 18.6. – С. 35–38.

3. Казімірова Л. П. Парки – пам’ятки садово-паркового мистецтва / Л. П. Казімірова. – Кам’янець-Подільський : ПП Мошинський, 2006. – 227 с. – (Серія «Terra in-cognita: Хмельниччина»).

4. Казiмiрoва Л. П. Верхнє Пoбoжжя / Л. П. Казiмiрoва. – Хмельницький : Iнтрада, 2012. – 288 с. – (Серiя «Terra incognita: Хмельниччина»).

5. Казімірова Л.П. Природно-заповідний фонд міста Хмельницького // Вісник Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серія Екологія. – Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2016. – Випуск 1. – С. 68-80.

6. Екoлoгiчна мережа мiста Хмельницькoгo / Н. Г. Мiрoнoва, Л. С. Юглiчек, Л. П. Казiмiрoва [та iн.] ; за заг. ред. Л. П. Казiмiрoвoї. – Хмельницький : ПП Закoлoдний М. I., 2019. – 270 с.

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. Хмельницька область. . – Хмельницький: 2019 р., с. 225 – 226.