function ToggleBlock(What) { var Elem = document.getElementById(What); if (Elem != null) { Elem.style.display = (Elem.style.display == 'none') ? 'block' : 'none'; } return false; } // ToggleBlock
Логотип сайту «Прадідівська слава»
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Лист на сайт Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі твоєї нації.

Палац

2000 р. Пам’ятки архітектури та містобудування України

Палац первісно був сформований у вигляді окремих корпусів, розташованих навколо великого прямокутного подвір’я з відкритим лише в парк північно-західним кутом. Крила існуючого донині головного корпусу були окремими флігелями, і лише в 2-й половині XVIII ст. їх з’єднали з центральною частиною переходами. Північно-східний кут подвір’я був замкнений двома одноповерховими корпусами кордегардій. Вирішення палацу у вигляді ансамблю окремих споруд – перший в Україні приклад відходу від середньовічного типу магнатської резиденції, яка характеризувалася згуртованістю різнорідних за призначенням частин в одному об’ємі.

Головний П-подібний у плані двоповерховий корпус, який виконано з сірого тесаного каменю, мав у центральній частині дворядне анфіладне розміщення покоїв, а в крилах – однорядне розпланування. Архітектура його фасадів – гранично стримана. В її основі – стиль кінцевого періоду французького Ренесансу з окремими рисами пізнішого часу, притаманними творчості французького архітектора Мансара. Головні осі центрального корпусу та крил з боку двору акцентовані псевдоризалітами з трикутними фронтонами та висунутими вперед терасними портиками під’їздів, виконаними в тосканському ордері. Портики прикрашають також два входи, розташовані в перехідних частинах палацу між центральним корпусом та крилами. Кути центрального корпусу та причілки крил закріплені павільйонами, які ледь виступають із стінових площин. Павільйони, як і псевдо-ризаліт центрального корпусу, підвищені над карнизом внаслідок надбудови над ними антресольного поверху. Західний фасад палацу відзначається простотою вирішення крил та значною розчленованістю стін центрального корпусу, що зумовлено, зокрема, влаштуванням у його ризаліті просторих залів та терасної галереї.

Загальна горизонтальна композиція будівлі посилюється двома рядами рівномірно розставлених вузьких вікон та широким міжповерховим карнизом. Художній акцент надано центральному псевдо-ризаліту, прикрашеному міжвіконними скульптурними вставками та великою скульптурною композицією в тимпані фронтону, складеною з герба Корибутів, оточеного військовими атрибутами (з протилежного боку корпусу – відповідна композиція з гербом Мнішеків).

Основні корпуси палацу перекриті двосхилими дахами, павільйони – наметовими, нині дуже спрощеними, що поряд з ліквідацією високих димарів та витонченої за малюнком віконної столярки негативно впливає на сприйняття визначної споруди.

Центральна частина палацу та праве крило призначалися для репрезентативних цілей, ліве крило з меншими за площею апартаментами – для гостей. Палац налічував понад 100 кімнат, серед яких особливо багато та витончено були оздоблені інтер’єри залів і салонів, виконаних у пілястровому ордері в різновидах барокових напрямків, переважно в так званому стилі Людовіка XVI. На 1-му поверсі центрального корпусу звертали на себе увагу вестибюль, стіни якого були вкриті тисячами білих кахлів із синіми малюнками на біблійні теми, дзеркальні зали, з’єднані між собою відкритими аркадами, та салон з оригінальним карнизом, на якому були амури, що грайливо простягали руки до гербів плафонного фризу. На 2-му поверсі заслуговував на увагу двосвітний Білий бальний зал.

У правому крилі розміщувалися бібліотека з портретною галереєю, ванна кімната, доти невідома в європейських (окрім англійських) палацах, театральний зал на кілька десятків глядачів тощо.

Інтер’єри доповнювалися численними високохудожньої роботи мармуровими камінами, чудовими старовинними кахляними печами та печами класицистичного періоду у вигляді канельованих колон на п’єдесталах, увінчаних вазонами. Привертала увагу оббивка стін у салонах з тканин високої художньої цінності.

До палацу зі сходу вела дорога, яка проходила повз костел та монастир (не збереглася).

Джерело: Пам’ятки архітектури та містобудування України. – К.: Техніка, 2000 р., с. 234 – 235.

Вкладені елементи

План 2 поверху
План 2 поверху
Загальний вигляд
Загальний вигляд

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1975 – 2018 М.Жарких (ідея, технічна підтримка, частина наповнення)

Передрук статей із сайту заохочується за дотримання
умов використання

Сайт живе на

Число завантажень : 179

Модифіковано : 20.03.2013

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.