Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пам’ятай про великі дні наших Визвольних змагань

Богдан Хмельницький

?

Давні споруди

Замок кін.14 – поч. 15 ст., (дерев.); зруйнований [Нариси історії архітектури України: дожовтневий період. – К.: Держбудвидав, 1957 р., список пам’яток].

Замок відомий з описів 1545, 1552 рр.: мав площу 1700 кв.м, 6 башт, дерев’яні стіни, засипані землею. В 1558 р. збудовано новий замок на острові Кемпа [Історія міст і сіл УРСР : Вінницька область. – К. : ГРУРЕ, 1972 р.].

Вінницький замок, збудований близько 1500 року [Архив юго-западной России, ч. VII, т. I. К., 1886, стор. 598 – 600], мав п’ять веж і тридцять городень. На замковому подвір’ї стояла церква Покрови, «гридня», а під нею – три світлиці, чотири кліті для шляхти, пивниця, кухня та двадцять льохів. У 1552 році його було укріплено. Над старими стінами було зроблено нові, очевидно надрублені, з бланкуванням (обходами) з дубового дерева. По закінченні перебудов провадилися випробування міцності стін: по них стріляли з гармат. Той факт, що стіни не пробили, говорить сам за себе. [Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1967 р., т. 2, с. 29]

Кляштор тринітарів [Крижанівський О.П., Плохій С.М. Історія церкви та релігійної думки в Україні. – К.: Либідь, 1994 р., т. 3, с. 315]

Монастир Благовіщення. Жіночий монастир засновано 1626 р. [ [Історія міст і сіл УРСР : Вінницька область. – К. : ГРУРЕ, 1972 р.; Малаков Д.В. По Брацлавщине. – М.: Искусство, 1982 г., с. 18]. В 1841 р. він отримав штат першого розряду [Крижанівський О.П., Плохій С.М. Історія церкви та релігійної думки в Україні. – К.: Либідь, 1994 р., т. 3, с. 230].

Жіночий монастир Благовіщення заснований в 1635 р. Михайлом Кропивницьким. У 1845 р. він перенесений до Браїлова [Приходы и церкви Подольской епархии. – Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, 1901 г., т. 9].

Монастир Вознесіння. Братський колегіум при ньому відкрито 1632 р. за сприяння митрополита Петра Могили і брацлавського підсудка Михайла Кропивницького. Колегіум закрито у 1639 р. У березні 1651 р. в цьому монастирі оборонялись козаки І.Богуна проти наступу поляків [Малаков Д.В. По Брацлавщине. – М.: Искусство, 1982 г., с. 20]. В 1841 р. він отримав штат третього розряду [Крижанівський О.П., Плохій С.М. Історія церкви та релігійної думки в Україні. – К.: Либідь, 1994 р., т. 3, с. 230].

Монастир Преображення засновано 1616 р. [Малаков Д.В. По Брацлавщине. – М.: Искусство, 1982 г., с. 18].

Двір попа Воскресенського відомий з опису замку 1552 р. [АрхЮЗР, ч. 7, т. 1, с. 599, 608]

Церква Покрови в замку відома з опису 1552 р. [АрхЮЗР, ч. 7, т. 1, с. 599, 608; Малаков Д.В. По Брацлавщине. – М.: Искусство, 1982 г., с. 15]. У 18 ст. вона була десь недалеко від р.Бог, згоріла перед 1791 р. Її садиба в 1901 р. була незабудована, належала собору [Приходы и церкви Подольской епархии. – Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, 1901 г., т. 9].

Двір попа Кузмодем’янського відомий з опису замку 1552 р. [АрхЮЗР, ч. 7, т. 1, с. 599, 608].

Заснована в 1 половині 17 ст. При ній було братство [Історія міст і сіл УРСР : Вінницька область. – К. : ГРУРЕ, 1972 р.].

Церква св.Кузьми і Дем’яна збудована у 1756 р. До 1839 р. була соборною. В описі 1791 р. згадано її старожитності: дзвін 1626 р., срібний хрест 1615 р. [Приходы и церкви Подольской епархии. – Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, 1901 г., т. 9, с. 213 – 214].

Двір попа Спаського відомий з опису замку 1552 р. [АрхЮЗР, ч. 7, т. 1, с. 599, 608].

Собор Преображення 1779 р. [Гульдман В.К. Справочная книжка Подольской губернии. – Каменец-Подольский: тип.губ.правления, 1888 г., с. 459].

Собор св.Спаса влаштовано в 1839 р. у приміщенні колишнього костелу домініканців. На верхньому поверсі розміщено собору, на нижньому (в колишній усипальниці) – церкву св.Кузьми і Дем’яна на пам’ять про колишній собор. Ремонти 1839, 1866, 1894 – 1895 рр. [Приходы и церкви Подольской епархии. – Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, 1901 г., т. 9, c. 210 – 213].

Церква св.Трійці 1785 р. [Źródła do dziejów rozgraniczenia diecezji łacińskich w Cesarstwie Rosyjskim w połowie 19 wieku. – Lublin: 2000, t. 1, cz. 1, s. 23].