Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть не приневолять тебе виявити тайни

Богдан Хмельницький

?

2009 р. У квартирі генерала можуть зробити кафе, у влади немає грошей на викуп приміщення

Дата: 08.03.2009

Військова операція, яка отримала назву “Брусиловський прорив”, відома багатьом. А от вінничани мають змогу спостерігати за ситуацією, яка може увійти в історію під назвою “Брусиловський провал”. У вінницькій квартирі, де колись мешкав відомий російський генерал, можуть зробити… кафе.

Не пройшло і три роки

На початку грудня 2006 року на колишній Великій Бульварній, а нині на вулиці Архітектора Артинова, 5, відкрили пам’ятну дошку та барельєф генералу Олексію Брусилову. Захід приурочили до 90-річчя Брусилівського прориву.

Примітно, що на відкриття був запрошений священик, який власне і освятив барельєф. Але, сходе навіть останнє не дуже допомогло… Як кажуть, не пройшло і трьох років, як барельєф… поламали. Зараз на будинку, де у 1913-1914 роках жив полководець, залишилися пам’ятна дошка та меморіал, але без погруддя командувача Південно-Західного фронту. Над іменем генерала красується пусте місце. Але це не єдина колізія, яка спіткала пам’ятку історії.

Приватна власність

Колишня квартира Брусилова нині знаходиться у приватній власності, а “хазяїн – барин”, що хоче, те й робить.

– Теперішні власники хочуть зробити там кафе, але зараз там ніякого руху немає, приміщення пустує. Там в середині раніше був лінолеум, ще з часів Брусилова – зараз не залишилось навіть його. Як ми могли до такого допустити, – обурюється депутат міськради Олександр Парвадов. За його словами, раніше ця квартира належала лікарям, які хоч трохи підтримували приміщення у попередньому вигляді.

Грошей немає

Олександр Парвадов виступає з ініціативою не лише відновити барельєф знаного військового, а й можливо викупити приміщення у міську власність, аби створити там музей.

– Я буду записуватися на прийом до мера, щоб поговорити про шляхи вирішення цього питання, – каже він.

Але, в міському бюджеті нині криза та тотальна економія. Але навіть за кращих часів питання спірне.

– Викупити приміщення – це навряд чи реально, – вважає заступник міського голови Микола Гунько. – Хто його викупить? А власники, як тільки дізнаються, що такі думки виношує міська влада – загнуть за квартиру, яка і так знаходиться в центрі, і відтак коштує недешево, взагалі нереальну суму. Хоча, якщо такі кошти є у КПУ, хай викуповують.

Тим часом, коли це питання було підняте на сесії в присутності міського голови, той розпорядився лише відновити барельєф та посилити нагляд за подібними місцями на майбутнє. Натомість про повернення до комунальної власності – не сказав нічого.

Довідка

Російський полководець Олексій Брусилов, народився 19 серпня 1853 року в Тифлісі у дворянській родині генерал-лейтенанта. Закінчив військову школу. У 1902 році Брусилов висунутий на посаду начальника Петербурзької кавалерійської школи. З 1906 по 1912 р. він уже командує численними військовими з‘єднаннями.

В 1913-1914 роках разом із сім’єю мешкає у Вінниці. Тут він бере участь у вирішенні питань щодо життя міста та Поділля загалом. У часи Першої світової дружина та сестра Брусилова організували у місті лазарети та військові госпіталі.

В 1916 році Брусилов переймає командування Південно-Західним фронтом. А 21 травня (3 червня) – 9 (22) серпня того ж року, порівняно невеликою кількістю військові зуміли прорвати австрійсько-німецький захист. В результаті чого був отриманий контроль над Галичиною та Буковиною. Вважається, що ця операція, яка увійшла в історію як “Брусиловський прорив” і визначила подальший хід Першої світової, хоча деякі історики спростовують цю думку, мовляв, через погану готовність до війни російських військ, цей маневр не набув стратегічного розвитку.

Після революції 1917 року, про генерала з’являються неоднозначні відгуки, за якими він був противником Радянської влади. Хоча і його колишні “білі” соратники також вважали його за зрадника. Помер 17 березня 1926 року в Москві від запалення легенів, у віці 73 років.

Ольга Литвенюк