Церква св. Івана Милостивого

Розмір зображення: 800:599 піксел

Найдавніші згадки про церкву зустрічаються у документах 1564 р. 1 У 1765 р. 2 збудовано наступну дерев’яну будівлю.

У 1795 р. ліквідовану парафію приєднано до парафії в Томашеві, а пізніше – у Шлятині. 3 З 1875 р. – православна. У 1885 р. церква перебудована, 4 а у 1906 р. – відремонтована. 5 У 1910 р. громада села звернулася до єпархіального управління з просьбою про перенесення старої церкви з Шлятина і встановлення її в селі замість існуючої. 6 Проект перенесення виконав томашівський повітовий архітектор А. Звєржховський. 7 У 1912 р. громада села Шлятин згодилася подарувати мешканцям Верещиці стару церкву. 8 Але перша світова війна, що невдовзі розпочалася, не дозволила здійснити цей намір. У міжвоєнні роки церква стояла зачиненою. Згоріла у 1944 р. 9

Це була дерев’яна тридільна будівля на підмурівку. 10 Складалася з прямокутних рівношироких нави та бабинця і вужчого вівтаря. Наву вкривав пірамідальний чотирибічний намет, завершений сліпим чотиригранним ліхтарем з маківкою. Вівтар був накритий трисхилим, а бабинець – двосхилим причілковим дахом з острішком. З даху над бабинцем здіймався невеликий ярус стовпової вежі-дзвіниці з прямовисними стінами, в яких були прорізані півциркульно завершені голосникові отвори. Вкривав вежу-дзвіницю наметовий дах, увінчаний маківкою. Стіни церкви, вертикально шальовані дошками і лиштвами, завершував профільований ґзимс. Поряд з церквою розташовувалась двоярусна стовпова дзвіниця, сильно нахилені стіни першого і прямовисні другого ярусу якої розділяв дашок. На кожній грані другого ярусу було по два півциркульні голосникові прорізи. Вкривав дзвіницю чотирисхилий пірамідальний наметовий дах.

1. Źródła dziejowe. Tom XVIII. – Warszawa, 1902. – S. 210.

2. ЦДІА, фонд 693, опис 1, справа 444, аркуш 146.

3. Холмський народній календар на 1924 р. Склав М. Вавриневич. – Володимир Волинський, 1924. – С. 61-71.

4. ЦДІА, фонд 693, опис 1, справа 586.

5. ЦДІА, фонд 693, опис 1, справа 444, аркуш 146.

6. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Chełmski Konsystorz Prawosławny, sygn. 2266.

7. Там само.

8. Там само.

9. Górak J. Typy i formy drewnianej architektury sakralnej Lubelszczyzny. // Kwartalnik architektury i urbanistyki. – Warszawa, 1987. Т. ХХХІІ. Z. 3-4. – S. 239-250.

10. Ruski K. Budownictwo ludowe w okolicy Zamościa. // Ziemia. 1912. – S. 315.

Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 115 – 116.