Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть
не приневолять тебе виявити тайни

Богдан Хмельницький

?

1998 р. Жовківщина

1998 р. Жовківщина

Розмір зображення: 590:800 піксел

с. Великі Грибовичі. Церква св. Кузьми і Дем’яна, 1897 р. (фото В.Ольхом’яка, 1998) Джерело: Слободян В. Жовківщина: історико-архітектурні нариси церков. – Жовква: 1998 р., с. 18.

с. Великі Грибовичі. (УГКЦ)

Церква св. Кузьми і Дем’яна.

Попередня дерев’яна тризрубна церква з захристією була збудована з соснового дерева у 1766 p., як свідчив напис на одвірку західних дверей. Для неї у 1767 р. за посередництвом скульптора Івана Старжевського було закуплено старий іконостас з львівської братської Успенської церкви. Роботи над іконостасом, згідно з договором з братчиками, велися малярем Федором Сеньковичем вже у 1616 р. Повністю завершений іконостас був встановлений в церкві Успения пр. богородиці перед Великодними святами 1630 р. 21 травня того ж року він був пошкоджений блискавкою, після чого його поправляли “Федькові малярі” і різьбяр Станіслав Дріор. Посвятили іконостас 16 січня 1631 р. 27 червня 1637 р. братство уклало зі спадкоємцем Ф. Сеньковича Миколою Петрахновичем Мороховським договір на виготовлення нового іконостасу, фактично – доповнення існуючого верхніми апостольським та пророчим рядами. Для грибовицької церкви цей іконостас був завеликий, що призвело до безповоротніх втрат, зокрема: частини пророчого ряду, дияконських дверей з одвірками, розп’яття з завершення, окремих елементів різьбярської обудови та ін. У 1897 р. стараннями пароха о. Володимира Туркевича розпочалося спорудження нового мурованого храму за проектом львівського архітекта Василя Нагірного, до якого було перенесено старий іконостас. Будівництво завершене у 1906 р. Освятив церкву митрополит Андрій Шептицький 22 квітня 1908 р. У 1912 р. частину церкви розписав маляр Ковальський з Вербівчика, а решту – у 1939 р. маляр Островський зі Знесіння. У 1955 р. громада здійснила ремонт церкви.

Хрещата в плані споруда з сильно укороченими боковими раменами, гранчастим вівтарем з двома невеликими захристіями по боках та прямокутним бабинцем. Три головні об’єми вінчають шоломові з начільниками бані, завершені ажуровими ліхтарями і маківками, поставлені на світлові восьмибічні барабани. Бокові рамена вкриті двосхилими дахами, що на торцях утворюють трикутні причілки. Тиньковані стіни розкреповані по кутах лопатками і прикрашені аркатурним фризом. Західний вхід в бабинець підкреслений потужним порталом.

Вхід на прицерковну територію веде через муровану стінну дзвіницю з трьома арковими прорізами для дзвонів, розташовану зі сходу церкви.

Джерело: Слободян В. Жовківщина: історико-архітектурні нариси церков. – Жовква: 1998 р., с. 18 – 20.