2017 р. Звід пам’яток України
Василь Слободян
Розмір зображення: 895:769 піксел
Будинок синагоги, 1904 (архіт.). Пл. Є.Фенцика, 10 (нині Закарпатська обласна філармонія). Перша ужгородська синагога збудована у 1794, на поч. 20 ст. згоріла.
Проект нової синагоги розробили архіт. Дюла Папп і Ференц Саболч. Будівля зведена неомавританському стилі. Кошторис робіт склав 200 тис. крон. Це перша залізобетонна споруда Ужгорода. За проектом внутрішній простір храму розрахований на 900 місць. Фундаментні роботи, кам’яну кладку, різьбу по каменю, столярні, слюсарні та покрівельні роботи виконані під керівництвом інж. Адольфа Годінгера; вівтар зробили Я.Мейбохм та його син; вітражні роботи виконав Мікшо Рот; розпис інтер’єру – Гейза Фені; мозаїчні роботи – Петер Мелокко; роботу з керамікою – Я. Хан.
Відкрили синагогу 27 липня 1904: надвечір, о 7-й год., з молитовного дому в нову синагогу перенесли священні тори; після чого відбувся молебень й освячення будівлі.
Первісно споруда була обнесена невисоким парканом, поруч висаджені молоді деревця. Дах будівлі був пишно прикрашений глиняними фігурними баштами, мідними декораціями під мавританські мотиви. Яскравим елементом фасаду будівлі був центральний балкон з великим зображенням зірки Давида, вписаної в коло, і написом «Побудовано в 5694 році за єврейським календарем». Увінчували споруду символічні скрижалі Заповіту, на місці яких нині височіє ліра, як символ музичного мистецтва.
1944, після винищення закарпатських євреїв, синагога спорожніла. Угорські війська використовували синагогу як стайню. У 1947 її передали під обласну філармонію.
Нішу з балконом разом із зіркою Давида закрито глухою стіною з круглим віконечком вгорі та п’ятьма видовженими віконцями нижче.
Знесли паркан, який оточував споруду, перелаштували дах, який був прозорим мозаїчним куполом, крізь який сонячне проміння огортало сяйвом внутрішню оздобу молитовного дому. Внутрішню перебудову здійснили згідно з вимогами до закладів культури: перший поверх повністю перепланований у вестибюль, головну залу розділено на два поверхи, облаштували сцену, а над нею встановили орган. У 1990-х проведено ремонт.
Синагога збудована в характерному для єврейських споруд др. пол. 19 – поч. 20 ст. Первісно споруда складалась з великої кубічної чотириколонної зали для молитов і двоярусного приміщення, що йому передує. Центральний західний фасад має невеликий ризаліт з порталом у високій підковоподібній ніші в центрі, обрамованій півколонами і багато орнаментованою аркою.
Завершений портал фронтоном складного ламаного профілю. У нижньому ярусі влаштована тераса-ганок, до якої ведуть кам’яні східці, з відкритою аркадою з трьох підковоподібних багатоорнаментованих арок на кам’яних колонах з високою базою. Над ними ряд вузьких аркових вікон, а в центрі підкови – кругле вікно. По сторонах ризаліту на першому ярусі високі спаровані вікна з підковоподібними завершеннями і круглим отвором над ними в спільному обрамуванні, на другому – круглі. Кути західної частини будівлі і ризаліту прикрашені вузькими восьмигранними вежами, увінчаними завершеннями у вигляді профільованих тумб. Бокові фасади головного приміщення членовані пілястрами і прорізані різними за розмірами і формою вікнами.
Стіни багато оздоблені обрамуванням вікон, колонами, пілястрами і вежами гзимсами, виконаними з теракоти. Площа порталу обличкована орнаментованими керамічними плитками. Стіни викладені з обличкувальної цегли жовтого і червоного кольору рядами. Дах по кутах західної частини має два невеликі чотиригранні зрізані шатра, вкриті шиферними плитками, а зал для молитви перекритий великим чотиригранним зрізаним шатром. Шатра завершені зубчатими гребенями.
При пристосуванні споруди під філармонію зроблене пласке бетонне перекриття першого ярусу, що опирається на додаткові колони, з виділеннями вестибюлю та гардеробу і влаштовані додаткові сходи в зал. Збережений головний зал перекритий дев’ятьма ступінчастими куполами зі стилізованим орієнтальним орнаментом з використанням сталактитів, що підтримуються чотирма колонами пучкового профілю.
Стіни й склепіння вкриті поліхромією і позолотою, відновленою при реставрації в др. пол. 1980-х. Відновлюється також теракотове обличкування фасадів.
У 1974 поряд збудовано триповерховий корпус філармонії, де розміщується мала зала на 360 місць, зали для репетицій та ін. приміщення. Навпроти збереглася будівля колишнього рабинату, де нині діє філія банку. Ужгородська синагога є цінною пам’яткою поч. 20 ст., що формує панораму набережної р. Уж. У Празі у кварталі Нове Місто на вул. Єрусалимській стоїть подібна до Ужгородської синагоги «Ювілейна синагога імператора Франца Йосифа» (1906), яка не зазнала перебудови і є діючою.
Джерела і література
Архів КП «Архітектурне планувальне бюро Ужгорода». – Інв. спр.5382. – №179. – Арк.1-143; Кобаль Й. Ужгород відомий та невідомий. – Львів, 2003. – С.156; Чужа О. Синагоги, що єднають Ужгород і Прагу // Срібна Земля-Фест. – 2011. – 9 червня.
Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 162 – 164.