Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть
не приневолять тебе виявити тайни

Богдан Хмельницький

?

Залізничні споруди Ужоцького перевалу

Роман Офіцинський

Залізничні споруди Ужоцького перевалу

Розмір зображення: 638:427 піксел

Залізничні споруди Ужоцького перевалу (іст.)

Залізничний серпантин на Ужоцькому перевалі (висота 889 м над рівнем моря) вважають інженерно-технічним шедевром 20 ст. Від станції Волосянка до Ужоцького перевалу напряму 7,5 км, але залізниця описує тут S-подібну петлю довжиною 19 км, набираючи при цьому 362 м висоти. Ця траса характерна чергуванням підйомів зі спусками. Волосянка (618 м над рівнем моря) – Явора (547 м) – Сянки (847 м). Середній ухил лінії 16 %.

Залізниця через Ужоцький перевал була споруджена австро-угорським урядом 1905 зі стратегічних міркувань, як найкоротший шлях, що з’єднував Відень, Будапешт і Львів. На побудову затрачено значні матеріальні ресурси, 1 км шляху коштував у середньому 233 тис. корон. Галицький відрізок Стрілки – Сянки введено в дію 24 серпня 1905, а закарпатський (Великий Березний – Ужоцький перевал) завершили 2 жовтня 1905.

План будівництва карпатської лінії, що пов’язував Львів через витоки Дністра і Сяну з долиною ріки Уж, оприлюднений 1897. Зйомки гірської ділянки проведені під керівництвом інж. Вітольда Забрицького. У 1899 Сянки й Ужок оголосили станціями злуки після узгодження з автономним самоврядуванням Галичини і королівським урядом Угорщини. Ділянку залізниці Великий Березний – Ужоцький перевал будували майстри з Італії та фахівці Угорських королівських державних доріг. Підсобними робітниками були жителі навколишніх сіл. Вони підвозили каміння, пісок, інші матеріали для будівництва колії, мостів через Уж та з однієї гори на іншу, тунелів, підпірних стінок, що служать донині. Кожен камінь, укладений у цементний розчин (бетон), старанно чистили залізними щітками, обмивали чистою водою.

Значні труднощі виникли через складний гірський ландшафт на закарпатській ділянці Волосянка – Ужоцький перевал. Щоб успішно подолати перепад висоти в 362 м довелося спорудити низку серпантинів, мостів, віадуків, 7 тунелів загальною довжиною 2271 м. Найдовший залізничний тунель Щербин-Сянки має 908 м. Для попередження зсувів збудовано сотні метрів залізобетонних підпірних стін.

Нині ця залізнична гілка приваблює численними віадуками і терасами, з яких відкриваються чудові краєвиди. Вона перетинає Ужанський національний природний парк, офіційно затверджений Указом Президента України в 1999 площею близько 40 тис. га і входить до складу єдиного в світі тристороннього Міжнародного біосферного заповідника «Східні Карпати». Поблизу залізничних споруд Ужоцького перевалу прокладено екологічну стежку «Ужок», екологічні маршрути «Перевал Ужок – витік р. Уж – с. Ужок» (протяжність 9 км), «Ужок – виток р. Сян – перевал Ужок» (2 км), а також туристичний маршрут «Щербин – Ужоцький перевал» (7 км), що починається від залізничної станції Щербин і проходить над найдовшим тунелем.

Джерела і література

Лазечко П., Сьомочкін І., Шрамко Г., Гранкін П. Львівська залізниця. Історія та сучасність. – Львів: Центр Європи, 1996. – 178 с.; Томін Ю. Колія наблизила Карпати до відпочинку. Як будувалася залізнична лінія Самбір – Сянки // Магістраль: всеукраїнська транспортна газета. – 2007. – 27 червня. – С. 15; Beneš K. Železnice na Podkarpatské Rusi. – Praha: Nadatur, 1995. – 161 s.; Maurenz J., Kubáček J., Golda B. História železníc na Slovensku a v Podkarpatskej Rusi. – Praha: RCH, 2010. – 472 s.

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 186 – 187.