2007 р. Коли камінь говорить
Дата: 12.09.2007
Тустань виникла у IX столітті. Вона входила в лінію оборони південно-західних рубежів Київської Русі, а згодом Галицько-Волинського князівства. Фортеця також діяла як митний пункт. Укріплення споруджувалися на скелях, які вивищувалися над долиною більш ніж на 50 метрів. Це робило твердиню неприступною.
У камені видовбувалися пази та вруби, у них вкладалося дерево. Це була основа споруди. Мені доводилося сидіти на верху тих скель. Скажу чесно, було досить моторошно. Справді дивовижно, як люди могли тут видовбувати пази, а потім накладати дерево, та ще й зводити хороми.
На скелях досі збереглися пази та заглибини, є слід від кам’яної стіни. Це дозволяє відновити вигляд фортеці. Історик Михайло Рожко, який присвятив Тустані чималу частину життя, провів детальну наукову реконструкцію твердині.
Звісно, постало питання: якщо є детальна графічна схема, чи варто відбудовувати Тустань? Проект вельми спокусливий. Поза сумнівом, така непересічна пам’ятка привабила б до Урича багато туристів. Утім ця ідея має багато пересторог.
«Відтворивши фортецю, ми можемо знищити сам об’єкт, – каже директор заповідника «Тустань», син головного дослідника фортеці Василь Рожко. – За міжнародними хартіями, повне відтворення не є доцільним. Тому що все одно є елемент того, що ми не знаємо. І навіть у Тустані, попри те, що ми маємо унікальний варіант дуже достовірного відтворення».
Наразі Тустань чекає на віртуальну реконструкцію. Найближчим часом фахівці просканують скелі та створять детальну комп’ютерну модель. Після цього почнеться моделювання дерев’яної забудови і відвідувачі зможуть у тривимірному просторі побачити, як виглядала фортеця у різні часи. А щодо реконструкції, то її, можливо, зроблять символічною: в одну зі стін повставляють пази, щоб люди могли уявити, як споруджувалася фортеця. Не виключено, що відновлять котрусь із веж.
Ідеї є. Були б гроші. Василь Рожко скаржиться: «Ми вирішуємо дуже великі проблеми дуже невеликою кількістю людей. Коштів мало. Державних грошей вистачає на зарплати, відрядження і дуже мало лишається, власне, на те, що потрібно фортеці». Рятує те, що зголошуються бізнесмени. А, наприклад, комп’ютерну реконструкцію допомагає робити Музей Івана Гончара з Києва.
Джерело: “Україна молода”