Військовий собор (№ 8)
Військовий собор святого благовірного князя Олександра Невського та святої преподобної Ксенії. Історія будівлі бере початок у 30-х роках XIX ст. , коли графом О. Потоцьким було зведено великий одноповерховий цегляний будинок, призначений для концертної зали. У 1832 році, після польського повстання, будинок, як частина правобережних володінь родини Потоцьких, був конфіскований й переданий у відання військово-інженерному відомству. Після того будинок неодноразово зазнавав змін в архітектурі і призначенні. Так, 1866 року концертну залу було перебудовано на військовий манеж для виїжджування коней 12-го гусарського Охтирського полку, що квартирував тоді в Умані. Під час російсько-турецької війни 1877-78 рр. манеж було тимчасово використано як приміщення для полонених турків. По війні манеж було перетворено частково на цейхґауз, а частково на гауптвахту – карцер 44-го резервного піхотного кадрового батальйону. З 1888 року в будівлі тимчасово розміщувалася церква 73-го піхотного Кримського полку, який було передислоковано в Умань з Північного Кавказу.
Значних змін споруда зазнала у 1894-95 роках. За активного сприяння Великого князя Олександра Михайловича (шефа Кримського полку), що мешкав тоді в Умані, та старанню полкового священика – протоієрея о. Миколая (Каллістова), будівлю було викуплено і перебудовано у Військовий собор святого благовірного князя Олександра Невського та святої преподобної Ксенії. Зовні й всередині храм було оздоблено у руському стилі. Добудована дзвіниця. Дзвони були відлиті з гарматної міді та бронзи. На той час це була найвеличніша православна споруда міста, яку було видно за 10 км.
Після Жовтневого перевороту 1917 року Військовий собор певний час був Кафедральним собором Української Автокефальної Православної Церкви. Проте храм не оминула широкомасштабна антирелігійна кампанія. 1925 року його було закрито і розпочате руйнування. Під час підриву будівлі вибуховою хвилею були вибиті шибки у навколишніх будинках в радіусі 500 м. Але, не зважаючи на значну кількість закладеної вибухівки, були лише частково зруйновані бані собору та дзвіниця. Через це було прийняте рішення про припинення зносу і переобладнання споруди на звуковий кінотеатр. Після тривалої перебудови в травні 1932 року кінотеатр було відкрито для глядачів.
Сучасного вигляду будинок кінотеатру набув 1957 року після здійсненої реконструкції, в результаті якої були значно розширена зала для глядачів, облаштоване фойє.
Джерела:
М. Комарницький. Кінотеатр імені Черняховського (дещо з історії будинку), Уманська Зоря (25 серпня 1957 р.).
Довідка у Вікіпедії: