Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Про справу не говори з тим, з ким можна, а з ким треба

Богдан Хмельницький

?

Паспортна інформація

Городище давньоруського міста Тихомль

Пам’ятка археології

Не визначене

Розміщення:

Хмельницька обл., Білогірський р-н, в 1,5 км західніше с. Тихомль в урочищі Палацисько.

Загальний опис:

Городище мисове, з північної сторони відрізане від плато ровом. З інших сторін краї майданчика городища обмежені плато. Зі сходу і заходу схили досягають висоти 25 м, з півдня підвищуються лише на 7-8 м. Вал наявний в основному з напільної сторони, досягає висоти 4 м, з північного сходу він нижчий – 1,5 м. Насипаний він з легких глин з домішками вапняків. В східній стороні є в’їзд на городище. Дитинець пам’ятки займає площу більше гектара. Поверхня городища задернована, а з північно-східного боку частково забудована оборонними спорудами XIV ст. [?? хіба 16 ст.]

В місці розвідкових досліджень виявлено кераміку XI-XIII ст., наконечники черенкових стріл, кухонні ножі, трубчасті замки тощо.

Історична довідка, відомості про дослідження:

Залишки городища належать літописному староруському місту Тихомль. В часи феодальної роздрібленості в XII-XIII ст., Тихомль разом з іншими погоринськими містами належав до Київського, Волинського, а з 1199 р. – до Галицько-Волинського князівства. У 1214 р. місто захопили війська угорського короля. Але у 1219 р. Данило Галицький, розбивши завойовників, знову приєднав його до князівства. В часи князювання Данила Романовича Тихомль був важливим адміністративним, економічним центром. Правда, у наступні роки місто не раз завойовувалось, спустошувалось під час міжусобиць. Так, у 1233 р. Тихомль був захоплений Ізяславом Мстиславовичем, який “лесть (зраду) сотвори и… взяша Тихомль и возвратишися”. В наступні 1241, 1259, 1262 рр. місто, як і вся територія Волині, було завойоване і не раз спустошувалося монголо-татарськими полчищами. У цей час воно занепало.

У 1961 р. розвідкові розкопки на території Тихомльського городища проводив ленінградський дослідник П.О.Раппопорт. Матеріали розкопок, звіти зберігаються в Ленінградському відділенні Інституту археології АН СРСР.

Облікова інформація:

Взято під охорону згідно рішення Виконавчого комітету Хмельницької обласної Ради депутатів трудящих № 84 від 25.03.1971 р.

Охоронний № : 151 (96).

Межі охоронної зони і зони регулювання забудови: Згідно розпорядження Виконавчого комітету Хмельницької обласної Ради депутатів трудящих № 143 від 05.05.1974 р. установлено границю охоронної зони в радіусі 50 м від пам’ятника.

Основна бібліографія, архівні дані:

Раппопорт П.А. Военное зодчество Западно-русских земель X-XIV вв.- Л., 1967. – С. 56-87, 122.

Раппопорт П.А. Группа славяно-русской археологии ЛОПА в 1959 г. // КСИИМК.- Вып. 87. – М., 1962. – С. 54.

Тихонова М.А. Разведка в районе верхнего течения реки Горыни // КСИИМК.- Вып. 87.- М.,1962.- С.53

Ілюстративні матеріали:

План розташування городища.